ТОВ ''СПРЕД''
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спред"
Рішення ключових питань на ринку цінних паперів України
+38 (056) 370-19-04
ТОВ ''СПРЕД''
Защита Ваших интересов на фондовом рынке Украины
Україна, 49000, м. Дніпро,
вул. Гусенка, буд. 17, офіс 138
spreddnepr@gmail.com
Быстрота совершения сделок, качественное сопровождение, удобство сочетания депозитарное учреждение-торговец, компетентные сотрудники, экономные тарифы
ТОВ ''СПРЕД''
 пошук по каталогу
 
Документи Закон України Про Акціонерні товариства

 

 

                  З А К О Н   У К Р А Ї Н И   

                   Про акціонерні товариства   

     ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 50-51,                                                        ст.384 )      

                            Розділ I   

                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ   

     Стаття 1. Сфера застосування Закону   

    1. Цей  Закон   визначає   порядок   створення,   діяльності,   припинення,  виділу  акціонерних  товариств,  їх  правовий статус,   права та обов'язки акціонерів.   

    2. Діяльність державних акціонерних  товариств  та  державних   холдингових  компаній,  єдиним  засновником  та  акціонером яких є   держава в особі уповноважених державних органів,  регулюється  цим   Законом,  з  урахуванням  особливостей,  передбачених спеціальними   законами.   

     Особливості правового   статусу,    створення,    діяльності,   припинення,  виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність   на  ринках  фінансових  послуг,  а  також  державних   акціонерних   товариств визначаються законами.   

    3. Особливості  створення  акціонерних  товариств  у  процесі   приватизації та корпоратизації, їх правового статусу та діяльності   у  період  до  виконання  плану  приватизації  (розміщення  акцій)   визначаються законодавством про приватизацію та корпоратизацію.   

     Управління акціонерними товариствами,  у статутних  капіталах   яких  є  корпоративні  права  держави  або територіальної громади,   здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.   

    4. Створення, припинення акціонерного товариства, одержання  у   власність або в управління акцій  та  набуття  іншим  чином  права   контролю над товариством здійснюється з дотриманням  законодавства   про захист економічної конкуренції.   

     Стаття 2. Визначення термінів   

     1. У  цьому  Законі нижченаведені терміни вживаються в такому   значенні:   

     1) афілійовані одна щодо  іншої  особи  (далі  -  афілійовані   особи):   

     юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над   іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи;   

     члени сім'ї фізичної  особи  -  чоловік  (дружина),  а  також   батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти   та їхні чоловіки (дружини),  які  спільно  провадять  господарську   діяльність;   

     фізична особа  та  члени  її  сім'ї,  які  спільно  провадять   господарську діяльність,  і юридична особа,  якщо ця фізична особа   та/або члени її сім'ї здійснюють контроль над юридичною особою;   

     2) викуп  акцій  - придбання акціонерним товариством за плату   розміщених ним акцій;   

     3) голосуюча акція - акція,  власнику  якої  надається  право   голосу  на загальних зборах акціонерів (далі - загальні збори) для   вирішення питань,  передбачених законом та  статутом  акціонерного   товариства;   

     4) значний  правочин  - правочин (крім правочину з розміщення   товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо   ринкова  вартість  майна  (робіт,  послуг),  що  є його предметом,   становить 10 і більше відсотків вартості  активів  товариства,  за   даними останньої річної фінансової звітності;   

     5) значний  пакет  акцій  -  пакет  із  10 і більше відсотків   простих акцій акціонерного товариства;   

     6) контрольний пакет акцій - пакет із 50 і  більше  відсотків   простих акцій акціонерного товариства;   

     7) контроль  -  вирішальний  вплив  або можливість здійснення   вирішального   впливу   на   господарську   діяльність    суб'єкта   господарювання,  що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права   володіння або користування всіма активами чи їх значною  частиною,   права   вирішального   впливу  на  формування  складу,  результати   голосування та  прийняття  рішення  органами  управління  суб'єкта   господарювання,   а   також   вчинення   правочинів,  які  надають   можливість  визначати  умови  господарської   діяльності,   давати   обов'язкові  до  виконання  вказівки або виконувати функції органу   управління суб'єкта господарювання;   

     8) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав   акціонера  -  власника  акцій  товариства,  які випливають з права   власності на акції,  що включають право  на  участь  в  управлінні   акціонерним   товариством,   отримання   дивідендів   та   активів   акціонерного товариства  у  разі  його  ліквідації  відповідно  до   закону,  а також інші права та правомочності,  передбачені законом   чи статутними документами;   

     9) кумулятивне голосування  -  голосування  під  час  обрання   органів  товариства,  коли  загальна  кількість  голосів акціонера   помножується на кількість членів органу  акціонерного  товариства,   що обираються,  а акціонер має право віддати всі підраховані таким   чином голоси за одного кандидата або розподілити їх  між  кількома   кандидатами;   

     10)   ліквідаційна    вартість   привілейованої акції певного   класу - сума коштів, яка належатиме власнику такої акції  під  час   ліквідації акціонерного товариства;   

     11) обов'язковий викуп акцій - обов'язкове придбання за плату   та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій;   

     12) особи, що діють спільно, - фізичні та/або юридичні особи,   які діють на підставі правочину між ними і узгоджують свої дії для   досягнення спільної мети;   

     13) офіційний друкований орган - одне з офіційних  друкованих   видань  Верховної  Ради  України,  Кабінету  Міністрів України або   Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;   

     14) повідомлення  акціонерам  -  повідомлення,   що   містить   передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію   і  направляється   адресату   листом   з   описом   вкладення   та   повідомленням про вручення;   

     15) посадові  особи органів акціонерного товариства - фізичні   особи - голова  та  члени  наглядової  ради,  виконавчого  органу,   ревізійної  комісії,  ревізора  акціонерного  товариства,  а також   голова та члени іншого органу товариства,  якщо  утворення  такого   органу передбачено статутом товариства;   

     16) пропорційний   викуп   акцій   -   придбання  акціонерним   товариством  розміщених  ним  акцій  пропорційно  кількості  акцій   певного  типу  та/або  класу,  запропонованих кожним акціонером до   продажу;   

     17) проста більшість голосів - більш як 50 відсотків  голосів   акціонерів, які брали участь у загальних зборах;   

     18) розміщені   цінні  папери  -  цінні  папери  акціонерного   товариства,  відчужені  ним  на  користь  інших  осіб  у  порядку,   встановленому законодавством;   

     19) статутний капітал - капітал товариства,  що утворюється з   суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства;   

     20) члени  виконавчого  органу  -  посадові  особи  -   члени   колегіального виконавчого органу.  Статус члена виконавчого органу   має  також   особа,   яка   здійснює   повноваження   одноосібного   виконавчого органу товариства.   

     Стаття 3. Правовий статус акціонерного товариства   

     1. Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний   капітал якого поділено  на  визначену  кількість  акцій  однакової   номінальної  вартості,  корпоративні  права за якими посвідчуються   акціями.   

     2. Акціонерне  товариство  не  відповідає  за  зобов'язаннями   акціонерів.    До   товариства   та   його   органів   не   можуть   застосовуватися будь-які санкції,  що обмежують їх права,  у  разі   вчинення акціонерами протиправних дій.   

     Акціонери не  відповідають  за  зобов'язаннями  товариства  і   несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в   межах  належних їм акцій.  До акціонерів не можуть застосовуватися   будь-які  санкції,  що  обмежують  їх  права,  у   разі   вчинення   протиправних дій товариством або іншими акціонерами.   

     Акціонери, які   не  повністю  оплатили  акції,  у  випадках,   визначених статутом  товариства,  відповідають  за  зобов'язаннями   товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.   

     3. Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування   або  злиття,  поділу,  виділу  чи  перетворення   підприємницького   (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального   (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство.   

     Товариство створюється без обмеження строку діяльності,  якщо   інше не встановлено його статутом.   

     Товариство вважається  створеним  і  набуває  прав  юридичної   особи  з  дати   його   державної   реєстрації   в   установленому   законодавством порядку.   

     4. Повне  найменування  акціонерного  товариства  українською   мовою повинне містити назву його типу  (публічне  чи  приватне)  і   організаційно-правової форми (акціонерне товариство).   

     Товариство може   мати   скорочене  найменування  українською   мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).   

     Стаття 4. Акціонери товариства   

     1. Акціонерами  товариства  визнаються  фізичні  і   юридичні   особи,  а  також держава в особі органу,  уповноваженого управляти   державним  майном,  або  територіальна  громада  в  особі  органу,   уповноваженого  управляти  комунальним  майном,  які  є власниками   акцій товариства.   

     Акціонерне товариство не  може  мати  єдиним  учасником  інше   підприємницьке   товариство,   учасником   якого   є  одна  особа.   Акціонерне   товариство   не  може   мати   у   своєму складі лише   акціонерів  -  юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж   особа.   

     2. Будь-які  обов'язки акціонерів,  що суперечать закону,  не   можуть визначатися статутом або іншими документами товариства.   

     Стаття 5. Типи акціонерних товариств   

     1. Акціонерні товариства  за  типом  поділяються  на публічні   акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.   

     Кількісний склад     акціонерів    приватного    акціонерного   товариства не може перевищувати 100 акціонерів.   

     2. Публічне акціонерне товариство може  здійснювати  публічне   та приватне розміщення акцій.   

     Приватне акціонерне   товариство   може   здійснювати  тільки   приватне розміщення акцій.  У разі  прийняття  загальними  зборами   приватного   акціонерного   товариства   рішення   про  здійснення   публічного  розміщення  акцій  до  статуту  товариства   вносяться   відповідні  зміни,  у  тому  числі  про  зміну типу товариства - з   приватного на публічне.   

     Зміна типу  товариства  з  приватного  на  публічне   або   з   публічного на приватне не є його перетворенням.   

     Стаття 6. Акціонерне товариство з одним акціонером   

     1. Акціонерне  товариство може бути створене однією особою чи   може складатися з однієї особи у разі придбання  одним  акціонером   усіх  акцій  товариства.  Відомості про це підлягають реєстрації і   опублікуванню  для  загального  відома  в  порядку,  встановленому   Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.   

     Стаття 7. Порядок відчуження акцій акціонерного товариства   

     1. Акціонери   публічного   акціонерного   товариства  можуть   відчужувати  належні  їм  акції  без  згоди  інших  акціонерів  та   товариства.   

     2. Статутом  приватного  акціонерного  товариства  може  бути   передбачено переважне право його акціонерів та  самого  товариства   на придбання акцій цього товариства,  що пропонуються їх власником   до  продажу  третій  особі.  У  разі,  якщо  статутом   приватного   акціонерного  товариства  передбачено  таке переважне право,  воно   реалізовується відповідно до частин третьої - шостої цієї статті.   

     3. Акціонери   приватного   акціонерного   товариства   мають   переважне   право   на   придбання  акцій,  що  продаються  іншими   акціонерами   цього   товариства,   за   ціною   та   на   умовах,   запропонованих  акціонером  третій  особі,  пропорційно  кількості   акцій,  що належать кожному з них.  Переважне право акціонерів  на   придбання   акцій,   що   продаються   іншими   акціонерами  цього   товариства,  діє протягом двох місяців з дня отримання товариством   повідомлення  акціонера  про  намір  продати акції,  якщо коротший   строк не передбачено статутом товариства.   

    Статутом  приватного   акціонерного   товариства   може   бути   передбачено  переважне  право  придбання  товариством  акцій,   що   продаються його акціонерами, якщо акціонери  не  використали  своє   переважне право на придбання акцій.   

     Переважне право товариства на придбання акцій,  що продаються   акціонерами цього товариства,  може бути реалізовано  протягом  10   днів  після  закінчення  строку дії переважного права на придбання   цих  акцій  акціонерами  товариства,  якщо   коротший   строк   не   передбачено статутом товариства.   

     Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не   може  бути  меншим  ніж  20  днів  з  дня  отримання   товариством   відповідного повідомлення.  Строк переважного права припиняється у   разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства та самого   товариства  отримані  письмові  заяви  про  використання  або  про   відмову від використання переважного права на купівлю акцій.   

     4. Акціонер  приватного  акціонерного  товариства,  який  має   намір  продати  свої  акції  третій  особі,  зобов'язаний письмово   повідомити про це решту акціонерів товариства та  саме  товариство   із  зазначенням  ціни  та  інших умов продажу акцій.  Повідомлення   акціонерів  товариства  здійснюється   через   товариство.   Після   отримання  письмового  повідомлення від акціонера,  який має намір   продати свої акції третій особі,  товариство зобов'язане  протягом   двох   робочих   днів  направити  копії  повідомлення  всім  іншим   акціонерам  товариства.  Якщо   інше   не   передбачено   статутом   товариства,  повідомлення  акціонерів  товариства  здійснюється за   рахунок акціонера, який має намір продати свої акції.   

     Якщо акціонери  приватного  акціонерного  товариства   та/або   товариство  не  скористаються  переважним правом на придбання всіх   акцій,  що пропонуються для продажу,  протягом  встановленого  цим   законом  або  статутом  строку,  акції  можуть бути продані третій   особі за ціною та на умовах,  що повідомлені  товариству  та  його   акціонерам.   

     5. У  разі  порушення  зазначеного  у  цій статті переважного   права на придбання акцій будь-який акціонер товариства та/або саме   товариство,  якщо  статутом товариства передбачено переважне право   на придбання акцій товариством, має право протягом трьох місяців з   моменту,  коли  акціонер  чи товариство дізналися або повинні були   дізнатися  про  таке  порушення,  вимагати  у   судовому   порядку   переведення на них прав та обов'язків покупця акцій.   

     6. Уступка  зазначеного  переважного  права  іншим  особам не   допускається.   

     7. Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства   не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери   цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва.   

     8. У разі виникнення права звернення  стягнення  на  акції  у   зв'язку  з  їх  заставою  відчуження  таких  акцій  здійснюється з   дотриманням переважного права акціонерів на такі акції.   

     Стаття 8. Визначення ринкової вартості майна   

     1. Ринкова вартість майна у разі його  оцінки  відповідно  до   цього  Закону,  інших актів законодавства або статуту акціонерного   товариства визначається на засадах незалежної  оцінки,  проведеної   відповідно  до  законодавства  про оцінку майна,  майнових прав та   професійну оціночну діяльність.   

     Рішення про  залучення  суб'єкта   оціночної   діяльності   -   суб'єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у   процесі створення товариства - установчими зборами).   

     2. Ринкова вартість  емісійних  цінних  паперів  акціонерного   товариства визначається:   

     1) для  емісійних цінних паперів,  які не перебувають в обігу   на фондових  біржах,  -  як  вартість  цінних  паперів,  визначена   відповідно  до  законодавства  про оцінку майна,  майнових прав та   професійну оціночну діяльність;   

     2) для емісійних цінних паперів,  що перебувають в  обігу  на   фондових   біржах,   -   як  вартість  цінних  паперів,  визначена   відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.   

     3. Наглядова  рада   акціонерного   товариства   (у   процесі   створення   товариства   -  установчі  збори)  затверджує  ринкову   вартість майна (цінних паперів).      

                            Розділ II   

                ЗАСНУВАННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА   

     Стаття 9. Створення акціонерного товариства   

     1. Засновниками акціонерного товариства визнаються держава  в   особі   органу,   уповноваженого   управляти   державним   майном,   територіальна громада в  особі  органу,  уповноваженого  управляти   комунальним  майном,  а  також  фізичні та/або юридичні особи,  що   прийняли рішення про його заснування.   

     2. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві   чи більше осіб.   

     3. Засновниками  може  укладатися  засновницький  договір,  у   якому визначаються порядок провадження  спільної  діяльності  щодо   створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що   підлягають придбанню кожним  засновником,  номінальна  вартість  і   вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій,   строк дії договору.   

     Для створення  акціонерного  товариства  засновники   повинні   провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори   та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.   

     Засновницький договір не є установчим документом товариства і   діє  до  дати  реєстрації  Державною  комісією з цінних паперів та   фондового  ринку  звіту  про  результати  закритого   (приватного)   розміщення акцій.   

     Засновницький договір  укладається  в  письмовій формі.  Якщо   товариство створюється за участю  фізичних  осіб,  їх  підписи  на   засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.   

     У разі  заснування  товариства  однією  особою  засновницький   договір не укладається.   

     4. У  разі  заснування  акціонерного  товариства  його  акції   підлягають  розміщенню  виключно  серед  його  засновників  шляхом   приватного розміщення.  Публічне розміщення акцій товариства  може   здійснюватися  після  отримання  свідоцтва  про реєстрацію першого   випуску акцій.   

     Особливості створення акціонерного товариства шляхом  злиття,   поділу,  виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких)   товариств,  державного (державних) та  комунального  (комунальних)   підприємств   у   акціонерне   товариство  визначаються  Державною   комісією  з  цінних  паперів  та  фондового  ринку,  а  за  участю   державних  та  (чи) комунальних підприємств - Державною комісією з   цінних  паперів  та  фондового  ринку  за  погодженням  з   Фондом   державного майна України.   

     5. Створення  акціонерного  товариства здійснюється за такими   етапами:   

     1) прийняття  зборами  засновників  рішення   про   створення   акціонерного  товариства  та  про  закрите  (приватне)  розміщення   акцій;   

     2) подання заяви та всіх необхідних документів на  реєстрацію   випуску  акцій  до Державної комісії з цінних паперів та фондового   ринку;   

     3) реєстрація  Державною  комісією  з   цінних   паперів   та   фондового  ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про   реєстрацію випуску акцій;   

     4) присвоєння акціям  міжнародного  ідентифікаційного  номера   цінних паперів;   

     5) укладення  з  депозитарієм  цінних  паперів  договору  про   обслуговування емісії акцій  або  з  реєстратором  іменних  цінних   паперів  договору  про  ведення  реєстру  власників іменних цінних   паперів;   

     6) закрите  (приватне)  розміщення  акцій  серед  засновників   товариства;   

     7) оплата засновниками повної номінальної вартості акцій;   

     8) затвердження  установчими  зборами  товариства результатів   закритого  (приватного)   розміщення   акцій   серед   засновників   товариства,  затвердження  статуту  товариства,  а також прийняття   інших рішень, передбачених законом;   

     9) реєстрація товариства та його статуту в органах  державної   реєстрації;   

     10) подання  Державній  комісії з цінних паперів та фондового   ринку  звіту  про  результати  закритого  (приватного)  розміщення   акцій;   

     11) реєстрація   Державною   комісією  з  цінних  паперів  та   фондового  ринку  звіту  про  результати  закритого   (приватного)   розміщення акцій;   

     12) отримання   свідоцтва  про  державну  реєстрацію  випуску   акцій;   

     13) видача    засновникам    товариства    документів,     що   підтверджують право власності на акції.   

     Дії, що    порушують    процедуру    створення   акціонерного   товариства,  встановлену цим Законом,  є підставою  для  прийняття   Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про   відмову в реєстрації звіту про результати  закритого  (приватного)   розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення Державна комісія   з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з  позовом   про ліквідацію акціонерного товариства.   

     Стаття 10. Установчі збори акціонерного товариства   

     1. Установчі   збори   акціонерного   товариства  мають  бути   проведені протягом  трьох  місяців  з  дати  повної  оплати  акцій   засновниками.   

     Кількість голосів    засновника    на    установчих    зборах   акціонерного товариства визначається кількістю  акцій  товариства,   які підлягають придбанню цим засновником.   

     2. На  установчих  зборах акціонерного товариства вирішуються   питання про:   

     1) заснування товариства;   

     2) затвердження оцінки майна,  що  вноситься  засновниками  в   рахунок оплати акцій товариства;   

     3) затвердження статуту товариства;   

     4) утворення органів товариства;   

     5) уповноваження  представника  (представників) на здійснення   подальшої діяльності щодо утворення товариства;   

     6) обрання  членів  наглядової  ради,  голови   колегіального   виконавчого  органу  товариства (особи,  яка здійснює повноваження   одноосібного виконавчого  органу  товариства),  членів  ревізійної   комісії (ревізора);   

     7) затвердження результатів розміщення акцій;   

     8) вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.   

     3. Рішення з питань,  зазначених у пунктах 1-3 частини другої   цієї статті,  вважаються прийнятими, якщо за них проголосували всі   засновники   акціонерного   товариства.  Рішення  з  інших  питань   приймаються простою більшістю голосів засновників,  якщо  інше  не   передбачено засновницьким договором.   

     4. У  разі  заснування  акціонерного товариства однією особою   рішення,  зазначені в частині другій цієї статті, приймаються цією   особою   одноосібно   і   оформляються   рішенням  про  заснування   товариства. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її   підпис   на   рішенні   про   заснування   підлягає  нотаріальному   засвідченню.   

     Незатвердження установчими   зборами   статуту   акціонерного   товариства  вважається  відмовою  засновників  від створення цього   товариства та є  підставою  для  повернення  засновникам  внесків,   зроблених   ними   в  рахунок  оплати  акцій.  Повернення  внесків   здійснюється протягом 20 робочих днів з дати проведення установчих   зборів,  на яких не було прийнято рішення про затвердження статуту   акціонерного товариства.   

     Стаття 11. Оплата вартості акцій засновниками акціонерного                   товариства   

     1. Оплата вартості акцій,  що розміщуються під час заснування   акціонерного товариства,  може здійснюватися грошовими коштами або   майном,  майновими і немайновими правами, що мають оцінку, цінними   паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є   засновник, та векселів).   

     2. Ціна   майна,   що   вноситься  засновниками  акціонерного   товариства в рахунок оплати акцій товариства,  повинна відповідати   ринковій  вартості цього майна,  визначеній відповідно до статті 8   цього Закону.   

     3. Кожний засновник акціонерного товариства повинен  оплатити   повну  вартість  придбаних  акцій до дати затвердження результатів   розміщення  першого  випуску  акцій.  У  разі  неоплати  (неповної   оплати)  вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів   розміщення першого випуску акцій акціонерне товариство  вважається   не   заснованим.   До  оплати  50  відсотків  статутного  капіталу   товариство не має права здійснювати операції,  не пов'язані з його   заснуванням.   

     До реєстрації звіту про результати розміщення акцій засновник   має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати   та обтяжувати зобов'язаннями.   

     4. Документ,   що   засвідчує   право   власності  засновника   акціонерного товариства на  акції,  видається  йому  після  повної   оплати  вартості  таких  акцій  протягом  10  робочих  днів з дати   отримання товариством свідоцтва про  державну  реєстрацію  випуску   акцій.   

     Стаття 12. Відповідальність засновників акціонерного                   товариства   

     1. Засновники  акціонерного   товариства   несуть   солідарну   відповідальність за пов'язаними з його заснуванням зобов'язаннями,   що виникли до його державної реєстрації.   

     2. Акціонерне товариство відповідає  за  пов'язаними  з  його   заснуванням  зобов'язаннями засновників тільки у разі схвалення їх   дій загальними зборами акціонерів.  Загальні збори акціонерів,  що   схвалюють  такі  зобов'язання  засновників товариства,  мають бути   проведені  протягом  шести  місяців  після  державної   реєстрації   товариства.   

     Інформація про   такі   зобов'язання   товариства   має  бути   відображена у статуті товариства.   

     Стаття 13. Статут акціонерного товариства   

     1. Установчим  документом  акціонерного  товариства  є   його   статут.   

     2. Статут  акціонерного  товариства повинен містити відомості   про:   

     1) повне та  скорочене  найменування  товариства  українською   мовою;   

     2) тип товариства;   

     3) розмір статутного капіталу;   

     4) розмір резервного капіталу;   

     5) номінальну вартість і загальну кількість акцій,  кількість   кожного типу розміщених товариством акцій,  у тому числі кількість   кожного  класу привілейованих акцій,  а також наслідки невиконання   зобов'язань з викупу акцій;   

     6) умови та порядок конвертації привілейованих акцій  певного   класу  у  прості  акції товариства чи у привілейовані акції іншого   класу   у   випадках,   якщо   товариством   передбачений   випуск   привілейованих акцій;   

     7) права  акціонерів - власників привілейованих акцій кожного   класу;   

     8) наявність   переважного   права   акціонерів    приватного   товариства  на придбання акцій цього товариства,  які пропонуються   їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації;   

     9) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;   

     10) порядок скликання та проведення загальних зборів;   

     11) компетенцію загальних зборів;   

     12) спосіб  повідомлення  акціонерів  про  зміни  у   порядку   денному загальних зборів;   

     13) склад  органів  товариства  та  їх  компетенцію,  порядок   утворення,  обрання і відкликання  їх  членів  та  прийняття  ними   рішень,  а  також  порядок  зміни  складу органів товариства та їх   компетенції;   

     14) порядок внесення змін до статуту;   

     15) порядок припинення товариства.   

     3. Статутом акціонерного товариства не може бути  передбачено   надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень.   

     4. Статут   акціонерного   товариства  може  містити  й  інші   положення, що не суперечать законодавству.      

                            Розділ III   

                 КАПІТАЛ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА   

     Стаття 14. Статутний і власний капітал акціонерного                   товариства   

     1. Мінімальний   розмір   статутного   капіталу  акціонерного   товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи  із   ставки  мінімальної  заробітної плати,  що діє на момент створення   (реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства   визначає   мінімальний  розмір  майна  товариства,  який  гарантує   інтереси його кредиторів.   

     2. Власний капітал (вартість  чистих  активів)  товариства  -   різниця  між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його   зобов'язань перед іншими особами.   

     3. Якщо  після  закінчення  другого  та  кожного   наступного   фінансового  року  вартість чистих активів акціонерного товариства   виявиться  меншою,  ніж  розмір  статутного  капіталу,  товариство   зобов'язане  оголосити  про зменшення свого статутного капіталу та   зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому  законом   порядку. Якщо вартість чистих активів стає меншою, ніж мінімальний   розмір статутного капіталу,  встановлений цим Законом,  товариство   зобов'язане   протягом   10   місяців   з   дати   настання  такої   невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію.   

     4. Порядок   збільшення   (зменшення)   статутного   капіталу   акціонерного товариства встановлюється Державною комісією з цінних   паперів та фондового ринку.   

     5. Статутом акціонерного  товариства  може  бути  передбачено   створення   спеціального   фонду   для   виплати   дивідендів   за   привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого   фонду  встановлюється  Державною  комісією  з  цінних  паперів  та   фондового ринку.   

     Стаття 15. Збільшення статутного капіталу   

     1. Статутний   капітал   товариства    збільшується    шляхом   підвищення  номінальної  вартості  акцій або розміщення додаткових   акцій  існуючої  номінальної  вартості  у  порядку,  встановленому   Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.   

     2. Акціонерне  товариство  має  право  збільшувати  статутний   капітал після реєстрації звітів  про  результати  розміщення  всіх   попередніх випусків акцій.   

     3. Збільшення  статутного капіталу акціонерного товариства із   залученням  додаткових  внесків  здійснюється  шляхом   розміщення   додаткових акцій.   

     Переважне право  акціонерів на придбання акцій,  що додатково   розміщуються товариством, діє лише в процесі приватного розміщення   акцій та встановлюється законодавством.   

     4. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без   залучення  додаткових  внесків  здійснюється   шляхом   підвищення   номінальної вартості акцій.   

     Акціонерне товариство  не  має  права  приймати  рішення  про   збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій,   якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного   капіталу.   

     Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства у разі   наявності викуплених товариством акцій не допускається.   

     5. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства для   покриття збитків не допускається.   

     Обов'язковою умовою    збільшення     статутного     капіталу   акціонерним   товариством   є   відповідність  розміру  статутного   капіталу після  його  збільшення  вимогам,  передбаченим  частиною   першою статті 14 цього Закону,  на дату реєстрації змін до статуту   товариства.   

     Стаття 16. Зменшення статутного капіталу   

     1. Статутний капітал акціонерного  товариства  зменшується  в   порядку,  встановленому  Державною  комісією  з  цінних паперів та   фондового ринку,  шляхом зменшення номінальної вартості акцій  або   шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення   їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.   

     2. Після прийняття рішення про зменшення статутного  капіталу   акціонерного  товариства  виконавчий  орган  протягом  30 днів має   письмово   повідомити   кожного   кредитора,   вимоги   якого   до   акціонерного  товариства  не  забезпечені  заставою,  гарантією чи   порукою, про таке рішення.   

     3. Кредитор,  вимоги  якого  до  акціонерного  товариства  не   забезпечені  договорами застави чи поруки,  протягом 30 днів після   надходження  йому  зазначеного  в  частині  другій   цієї   статті   повідомлення може звернутися до товариства з письмовою вимогою про   здійснення протягом 45  днів  одного  з  таких  заходів  на  вибір   товариства:  забезпечення  виконання  зобов'язань шляхом укладення   договору застави чи поруки,  дострокового припинення або виконання   зобов'язань  перед кредитором,  якщо інше не передбачено договором   між товариством та кредитором.   

     У разі, якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений цією   частиною, до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не   вимагає від товариства вчинення додаткових  дій  щодо  зобов'язань   перед ним.   

     4. Зменшення   акціонерним  товариством  статутного  капіталу   нижче  встановленого  законом  розміру  має  наслідком  ліквідацію   товариства.   

     Стаття 17. Анулювання акцій   

     1. Акціонерне  товариство в порядку,  встановленому Державною   комісією з цінних паперів та фондового ринку,  має право анулювати   викуплені  ним  акції  та зменшити статутний капітал або підвищити   номінальну вартість решти акцій,  залишивши  без  зміни  статутний   капітал.   

     Стаття 18. Консолідація та дроблення акцій   

     1. Акціонерне  товариство  має  право  здійснити консолідацію   всіх розміщених ним акцій,  внаслідок чого дві  або  більше  акцій   конвертуються в одну нову акцію того самого типу і класу.   

     Обов'язковою умовою   консолідації   є   обмін  акцій  старої   номінальної вартості на цілу  кількість  акцій  нової  номінальної   вартості для кожного з акціонерів.   

     2. Акціонерне  товариство  має право здійснити дроблення всіх   розміщених ним акцій,  внаслідок чого одна акція  конвертується  у   дві або більше акцій того самого типу і класу.   

     3. Консолідація  та  дроблення акцій не повинні призводити до   зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства.   

     4. У  разі  консолідації  або  дроблення  акцій  до   статуту   акціонерного  товариства  вносяться  відповідні  зміни  в  частині   номінальної вартості та кількості розміщених акцій.   

     5. Порядок  здійснення  консолідації   та   дроблення   акцій   товариства  встановлюється  Державною комісією з цінних паперів та   фондового ринку.   

     Стаття 19. Резервний капітал   

     1. Акціонерне  товариство  має  право   формувати   резервний   капітал  у  розмірі не менше ніж 15 відсотків статутного капіталу,   якщо інше не  визначено  статутом  товариства.  Резервний  капітал   формується   шляхом  щорічних  відрахувань  від  чистого  прибутку   товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку.  До досягнення   встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних   відрахувань не може бути  меншим  ніж  5  відсотків  суми  чистого   прибутку товариства за рік.   

     2. Резервний   капітал   створюється   для  покриття  збитків   товариства,  а також для збільшення статутного  капіталу,  виплати   дивідендів за привілейованими акціями,  погашення заборгованості у   разі ліквідації товариства тощо.      

                            Розділ IV   

               ЦІННІ ПАПЕРИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА   

     Стаття 20. Акції товариства   

     1. Акція товариства посвідчує  корпоративні  права  акціонера   щодо цього акціонерного товариства.   

     2. Усі  акції товариства є іменними.  Акції товариств існують   виключно в бездокументарній формі.

{  Друге  речення  частини другої статті 20 набирає чинності через   два  роки з дня опублікування цього Закону - див. п.1 розділу XVII   цього Закону }   

     3. Акціонерне товариство може  здійснювати  розміщення  акцій   двох  типів - простих та привілейованих.  Статутом товариства може   передбачатися розміщення одного чи кількох  класів  привілейованих   акцій, що надають їх власникам різні права.   

     Товариство не  може  встановлювати  обмеження  щодо кількості   акцій  або  кількості  голосів  за  акціями,  що  належать  одному   акціонеру.   

     4. Прості   акції  товариства  не  підлягають  конвертації  у   привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.   

     5. Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу   акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.   

     Стаття 21. Емісія цінних паперів   

     1. Акціонерне товариство може здійснювати емісію акцій тільки   за рішенням загальних зборів.   

     Товариство може здійснювати розміщення інших цінних  паперів,   крім акцій,  за рішенням наглядової ради, якщо інше не передбачено   його статутом.  Рішення про розміщення цінних паперів на суму,  що   перевищує  25  відсотків вартості активів товариства,  приймається   загальними зборами акціонерів.   

     2. Акціонерним  товариствам  дозволяється  емісія  акцій   та   облігацій  для переведення зобов'язань товариства у цінні папери в   порядку,  встановленому Державною комісією  з  цінних  паперів  та   фондового ринку.   

     Стаття 22. Ціна акцій   

    1. Акціонерне   товариство  здійснює  розміщення  або  продаж   кожної акції,  яку воно викупило, за ціною не нижчою за її ринкову   вартість, що затверджується наглядовою радою, крім випадків:   

    розміщення акцій  під  час  заснування  товариства  за ціною,   встановленою засновницьким договором;   

     розміщення акцій під час злиття,  приєднання,  поділу, виділу   товариства;   

     розміщення акцій за участю торговця цінними паперами,  з яким   укладено договір про андеррайтинг.  У такому разі ціна  розміщення   акцій може бути нижчою за їх ринкову вартість на розмір винагороди   цього торговця,  що не може  перевищувати  10  відсотків  ринкової   вартості таких акцій.   

    2. Акціонерне товариство не має права розміщувати жодну акцію   за ціною нижчою за її номінальну вартість.   

    Стаття 23. Оплата цінних паперів   

     1. У разі розміщення акціонерним товариством  цінних  паперів   їх  оплата  здійснюється  грошовими  коштами  або  за  згодою  між   товариством  та  інвестором  -  майновими   правами,   немайновими   правами,   що  мають  грошову  вартість,  цінними  паперами  (крім   боргових емісійних цінних паперів,  емітентом яких є  набувач,  та   векселів), іншим майном.   

     Інвестор не  може  здійснювати  оплату  цінних паперів шляхом   взяття на себе зобов'язань щодо виконання для товариства робіт або   надання послуг.   

     Статутом акціонерного  товариства  можуть  встановлюватися  й   інші обмеження щодо форм оплати цінних паперів. Товариство не може   встановлювати  обмеження  або  заборону  на  оплату цінних паперів   грошовими коштами.   

    2. До  моменту  затвердження  результатів  розміщення   акцій   органом емітента,  уповноваженим приймати таке рішення,  розміщені   акції мають бути повністю оплачені.   

Далі

spreddnepr@gmail.com
Copyright © ТОВ "СПРЕД", 2008-2020