ТОВ ''СПРЕД''
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спред"
Рішення ключових питань на ринку цінних паперів України
+38 (056) 370-19-04
ТОВ ''СПРЕД''
Защита Ваших интересов на фондовом рынке Украины
Україна, 49000, м. Дніпро,
вул. Гусенка, буд. 17, офіс 138
spreddnepr@gmail.com
Быстрота совершения сделок, качественное сопровождение, удобство сочетания депозитарное учреждение-торговец, компетентные сотрудники, экономные тарифы
ТОВ ''СПРЕД''
 пошук по каталогу
 
Документи Про Аціонерні товариства

     Стаття 63. Відповідальність посадових осіб органів                   акціонерного товариства   

     1. Посадові особи  органів  акціонерного  товариства  повинні   діяти  в інтересах товариства,  дотримуватися вимог законодавства,   положень статуту та інших документів товариства.   

     2. Посадові  особи  органів  акціонерного  товариства  несуть   відповідальність  перед товариством за збитки,  завдані товариству   своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом.   

     3. У разі якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть   кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною.      

                            Розділ XI   

                ПРИДБАННЯ ЗНАЧНОГО ТА КОНТРОЛЬНОГО                  ПАКЕТА АКЦІЙ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА   

     Стаття 64. Придбання значного пакета акцій товариства   

     1. Особа (особи,  що діють спільно),  яка має намір  придбати   акції,  що  з  урахуванням кількості акцій,  які належать їй та її   афілійованим особам,  становитимуть 10 і більше відсотків  простих   акцій  товариства  (далі  -  значний пакет акцій),  зобов'язана не   пізніше ніж за 30 днів до дати  придбання  значного  пакета  акцій   подати   товариству   письмове  повідомлення  про  свій  намір  та   оприлюднити його.  Оприлюднення повідомлення  здійснюється  шляхом   надання  його  Державній  комісії  з  цінних  паперів та фондового   ринку,  кожній  біржі,  на  якій  товариство   пройшло   процедуру   лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі.   

     У повідомленні зазначаються кількість,  тип та/або клас акцій   товариства, що належать особі (кожній з осіб, що діють спільно) та   кожній  з  її  афілійованих осіб,  а також кількість простих акцій   товариства,  які  особа  (особи,  що  діють  спільно)  має   намір   придбати.   

     2. Товариство,  значний  пакет акцій якого придбавається,  не   має права вживати заходів з метою перешкоджання такому придбанню.   

     Стаття 65. Придбання акцій товариства за наслідками придбання                   контрольного пакета акцій   

     1. Особа (особи,  що діють спільно), яка придбала 50 і більше   відсотків простих  акцій  товариства  (далі  -  контрольний  пакет   акцій),  протягом  20  днів  з  дати придбання контрольного пакета   акцій зобов'язана запропонувати всім  акціонерам  придбати  у  них   прості  акції  товариства,  крім  випадків  придбання контрольного   пакета акцій у процесі приватизації.   

     Зазначена особа  (особи,  що  діють  спільно)   надсилає   до   товариства  публічну  невідкличну  пропозицію  (оферту)  для  всіх   акціонерів - власників  простих  акцій  товариства  про  придбання   акцій на адресу за місцезнаходженням товариства на ім'я наглядової   ради або виконавчого органу (якщо  утворення  наглядової  ради  не   передбачено  статутом  товариства)  та  повідомляє про це Державну   комісію з цінних паперів та фондового ринку і кожну фондову  біржу   (біржі),  на якій товариство пройшло процедуру лістингу. Наглядова   рада (або виконавчий орган товариства,  якщо утворення  наглядової   ради  не  передбачено  статутом  товариства) зобов'язана надіслати   зазначену письмову  пропозицію  кожному  акціонеру  відповідно  до   реєстру акціонерів товариства протягом 10 днів з моменту отримання   відповідних документів від особи (осіб, що діють спільно).   

     2. Пропозиція акціонерам про придбання належних їм акцій  має   містити дані про:   

     1) особу  (кожну  з  осіб,  що  діють спільно),  яка придбала   контрольний пакет акцій товариства,  та  її  афілійованих  осіб  -   прізвище   (найменування),  місце  проживання  (місцезнаходження),   кількість,  тип та/або клас акцій товариства,  належних кожній  із   зазначених осіб;   

     2) запропоновану   ціну   придбання   акцій   та  порядок  її   визначення;   

     3) строк,  протягом якого  акціонери  можуть  повідомити  про   прийняття пропозиції щодо придбання акцій;   

     4) порядок оплати акцій, що придбаваються.   

     3. Строк,  протягом  якого  акціонери можуть повідомити особу   (осіб,  що діють спільно),  яка придбала контрольний пакет  акцій,   щодо  прийняття пропозиції про придбання акцій,  має становити від   30 до 60 днів з дати надходження пропозиції.   

     4. Ціна придбання акцій не може бути меншою за ринкову  ціну,   визначену відповідно до частини третьої статті 8 цього Закону.   

     5. Протягом 30 днів після закінчення зазначеного у пропозиції   строку особа (особи,  що діють спільно),  яка придбала контрольний   пакет акцій, повинна сплатити акціонерам, які прийняли пропозицію,   вартість  їхніх акцій виходячи із  зазначеної  у  пропозиції  ціни   придбання.      

                            Розділ XII   

             ВИКУП ТА ОБОВ'ЯЗКОВИЙ ВИКУП АКЦІОНЕРНИМ               ТОВАРИСТВОМ РОЗМІЩЕНИХ НИМ ЦІННИХ ПАПЕРІВ   

     Стаття 66. Викуп акціонерним товариством розміщених ним                   цінних паперів   

     1. Акціонерне  товариство  має  право  за  рішенням загальних   зборів викупити в акціонерів акції за згодою власників цих  акцій.   Порядок  реалізації  цього права визначається у статуті товариства   та/або  рішенні  загальних  зборів.  Рішенням   загальних   зборів   обов'язково встановлюються:   

     1) порядок  викупу,  що  включає  максимальну кількість,  тип   та/або клас акцій, що викуповуються;   

     2) строк викупу;   

     3) ціна викупу (або порядок її визначення);   

     4) дії товариства щодо викуплених акцій  (їх  анулювання  або   продаж).   

     Строк викупу  включає  строк  приймання  письмових пропозицій   акціонерів про продаж акцій та строк  сплати  їх  вартості.  Строк   викупу акцій не може перевищувати одного року. Письмова пропозиція   акціонера про продаж акцій товариству є безвідкличною.   

     Ціна викупу акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість,   визначену  відповідно до статті 8 цього Закону.  Оплата акцій,  що   викуповуються, здійснюється у грошовій формі.   

     Товариство зобов'язане придбавати акції у кожного  акціонера,   який  приймає  (акцептує) пропозицію (оферту) про викуп акцій,  за   ціною, вказаною в рішенні загальних зборів.   

     Правочини щодо  переходу  права   власності   на   акції   до   товариства,   вчинені  протягом  терміну,  зазначеного  в  рішенні   загальних зборів,  за ціною, відмінною від ціни, вказаної в такому   рішенні, є нікчемними.   

     2. У  разі  якщо  загальними  зборами  прийнято  рішення  про   пропорційний викуп акцій,  товариство надсилає  кожному  акціонеру   письмове  повідомлення про кількість акцій,  що викуповуються,  їх   ціну та строк викупу.  Для товариства  з  кількістю  акціонерів  -   власників  простих  акцій  понад  1000  осіб  приймання пропозицій   акціонерів про продаж товариству акцій  здійснюється  протягом  не   менше   ніж  30-денного  строку  від  дати  надіслання  акціонерам   зазначеного повідомлення.   

     Загальні збори можуть прийняти рішення про  викуп  визначеної   кількості  акцій певного типу та/або класу в окремих акціонерів за   їх  згодою.  У  такому   разі   рішення   має   містити   прізвища   (найменування)   акціонерів,   у   яких  викуповуються  акції,  та   кількість акцій певного типу та/або класу, які викуповуються у цих   акціонерів.   

     3. Викуплені  акціонерним товариством акції не враховуються у   разі  розподілу  прибутку,  голосування  та   визначення   кворуму   загальних  зборів.  Товариство  повинно  протягом  року  з моменту   викупу  продати  викуплені  товариством  акції  або  анулювати  їх   відповідно  до  рішення  загальних  зборів,  яким було передбачено   викуп товариством власних акцій.   

     Ціна продажу викуплених товариством акцій не може бути меншою   за  їх  ринкову вартість,  визначену відповідно до частини третьої   статті 8 цього Закону.   

     Правочини щодо  переходу   права   власності   на   викуплені   товариством  акції,  вчинені  з  порушенням вимог цієї частини,  є   нікчемними.   

     4. Акціонерне товариство має  право  за  рішенням  наглядової   ради  викупити  розміщені  ним інші,  крім акцій,  цінні папери за   згодою власників цих цінних паперів,  якщо це передбачено статутом   товариства та проспектом емісії таких цінних паперів.   

     Стаття 67. Обмеження на викуп акціонерним товариством акцій   

     1. Акціонерне  товариство  не  має права приймати рішення про   викуп акцій, якщо:   

     1) на дату  викупу  акцій  товариство  має  зобов'язання  про   обов'язковий викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону;   

     2) товариство  є  неплатоспроможним або стане таким внаслідок   викупу акцій;   

     3) власний  капітал  товариства  є  меншим,  ніж  сума   його   статутного  капіталу,  резервного  капіталу та розміру перевищення   ліквідаційної вартості привілейованих  акцій  над  їх  номінальною   вартістю, або стане меншим внаслідок такого викупу.   

     2. Акціонерне  товариство  не  має  права  здійснювати  викуп   розміщених ним простих акцій до повної виплати поточних дивідендів   за привілейованими акціями.   

     Акціонерне товариство   не   має   права   здійснювати  викуп   розміщених ним привілейованих акцій  до  повної  виплати  поточних   дивідендів   за   привілейованими  акціями,  власники  яких  мають   перевагу щодо черговості отримання дивідендів.   

     3. Акціонерне товариство не має права  приймати  рішення,  що   передбачає  викуп  акцій товариства без їх анулювання,  якщо після   викупу частка акцій товариства,  що  перебувають  в  обігу,  стане   меншою ніж 80 відсотків статутного капіталу.   

     Стаття 68. Обов'язковий викуп акціонерним товариством акцій                   на вимогу акціонерів   

     1. Кожний акціонер - власник  простих  акцій  товариства  має   право   вимагати   здійснення   обов'язкового  викупу  акціонерним   товариством   належних   йому   голосуючих   акцій,    якщо    він   зареєструвався  для  участі  у загальних зборах та голосував проти   прийняття загальними зборами рішення про:   

     1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства,   зміну його типу з публічного на приватне;   

     2) вчинення товариством значного правочину;   

     3) зміну розміру статутного капіталу.   

     2. Кожний  акціонер  - власник привілейованих акцій має право   вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому   привілейованих   акцій,  якщо  він  зареєструвався  для  участі  у   загальних зборах та голосував проти прийняття  загальними  зборами   рішення про:   

     1) внесення змін до статуту товариства,  якими передбачається   розміщення  нового  класу  привілейованих  акцій,  власники   яких   матимуть  перевагу  щодо черговості отримання дивідендів чи виплат   під час ліквідації акціонерного товариства;   

     2) розширення обсягу прав акціонерів -  власників  розміщених   класів  привілейованих  акцій,  які мають перевагу щодо черговості   отримання дивідендів чи виплат  під  час  ліквідації  акціонерного   товариства.   

     3. Акціонерне  товариство у випадках,  передбачених частинами   першою  та  другою  цієї  статті,  зобов'язане  викупити   належні   акціонерові акції.   

     4. Перелік  акціонерів,  які  мають право вимагати здійснення   обов'язкового викупу  належних  їм  акцій  відповідно  до  частини   першої  та  другої  цієї статті,  складається на підставі переліку   акціонерів,  які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на   яких   було  прийнято  рішення,  що  стало  підставою  для  вимоги   обов'язкового викупу акцій.   

     Стаття 69. Порядок реалізації акціонерами права вимоги                   обов'язкового викупу акціонерним товариством                   належних їм акцій   

     1. Ціна викупу акцій не може  бути  меншою,  ніж  їх  ринкова   вартість.   

     Ціна викупу  акцій розраховується станом на день,  що передує   дню  опублікування  в  установленому  порядку   повідомлення   про   скликання  загальних  зборів,  на яких було прийнято рішення,  яке   стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.   

     Ринкова вартість акцій визначається в порядку,  встановленому   статтею 8 цього Закону.   

     Договір між   акціонерним   товариством   та  акціонером  про   обов'язковий викуп товариством належних йому акцій  укладається  в   письмовій формі.   

     2. Протягом   30  днів  після  прийняття  загальними  зборами   рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій,   акціонер,  який  має  намір  реалізувати  зазначене  право,  подає   товариству письмову вимогу.  У вимозі акціонера  про  обов'язковий   викуп  акцій  мають  бути  зазначені його прізвище (найменування),   місце проживання (місцезнаходження),  кількість,  тип та/або  клас   акцій, обов'язкового викупу яких він вимагає.   

     3. Протягом  30  днів  після  отримання  вимоги акціонера про   обов'язковий викуп акцій товариство здійснює сплату вартості акцій   за  ціною  викупу,  зазначеною  в  повідомленні  про  право вимоги   обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру.   

     Оплата акцій здійснюється у грошовій формі,  якщо  сторони  в   межах  строків,  установлених  у цій статті,  не дійшли згоди щодо   іншої форми оплати.      

                           Розділ XIII   

                  ЗНАЧНІ ПРАВОЧИНИ ТА ПРАВОЧИНИ,                 ЩОДО ВЧИНЕННЯ ЯКИХ Є ЗАІНТЕРЕСОВАНІСТЬ   

     Стаття 70. Значний правочин   

     1. Рішення  про  вчинення  значного  правочину,  якщо ринкова   вартість майна або послуг,  що є його предметом,  становить від 10   до  25  відсотків  вартості  активів  за  даними  останньої річної   фінансової   звітності   акціонерного   товариства,    приймається   наглядовою радою.   

     Статутом акціонерного   товариства   можуть   бути  визначені   додаткові критерії для віднесення правочинів до категорії  значних   правочинів.   

     У разі  неприйняття  наглядовою  радою  рішення  про вчинення   значного правочину питання  про  вчинення  такого  правочину  може   виноситися на розгляд загальних зборів.   

     2. Якщо  ринкова  вартість  майна або послуг,  що є предметом   значного правочину,  перевищує 25 відсотків  вартості  активів  за   даними   останньої   річної   фінансової   звітності  акціонерного   товариства,  рішення про  вчинення  такого  правочину  приймається   загальними зборами за поданням наглядової ради.   

     Рішення про   вчинення   значного   правочину,  якщо  ринкова   вартість майна  або  послуг,  що  є  предметом  такого  правочину,   перевищує  25  відсотків,  але  менша  ніж  50  відсотків вартості   активів  за   даними   останньої   річної   фінансової   звітності   акціонерного  товариства,  приймається  простою  більшістю голосів   акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є   власниками голосуючих з цього питання акцій.   

     Рішення про   вчинення   значного   правочину,  якщо  ринкова   вартість майна  або  послуг,  що  є  предметом  такого  правочину,   становить  50  і  більше  відсотків  вартості  активів  за  даними   останньої річної  фінансової  звітності  акціонерного  товариства,   приймається  трьома  чвертями  голосів акціонерів від загальної їх   кількості.   

     3. Якщо  на  дату  проведення  загальних   зборів   неможливо   визначити,   які   значні   правочини   вчинятимуться  акціонерним   товариством у ході  поточної  господарської  діяльності,  загальні   збори  можуть  прийняти  рішення  про  попереднє схвалення значних   правочинів,  які можуть ним вчинятися протягом не більш як  одного   року,   із   зазначенням  характеру  правочинів  та  їх  граничної   вартості.   

     4. Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені   цим  розділом,  застосовуються  як  додаткові  до інших вимог щодо   порядку вчинення певних  правочинів,  передбачених  законодавством   або статутом акціонерного товариства.   

     5. Забороняється  ділити  предмет  правочину з метою ухилення   від  передбаченого  цим  Законом  порядку  прийняття  рішень   про   вчинення значного правочину.   

     Стаття 71. Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість   

     1. Особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством   правочину,  вважається посадова особа  органів  товариства  та  її   афілійована особа (особи),  акціонер,  який одноосібно або разом з   афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій   товариства,  якщо  зазначена  особа  (особи  -  разом  або окремо)   відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:   

     1) є стороною такого правочину;   

     2) бере участь у  правочині  як  представник  або  посередник   (крім представництва товариства посадовими особами);   

     3) отримує   винагороду  за  вчинення  такого  правочину  від   товариства (посадових  осіб  товариства)  або  від  особи,  яка  є   стороною правочину;   

     4) внаслідок такого правочину придбає майно чи заінтересована   в інших результатах виконання правочину;   

     5) є афілійованою особою  юридичної  особи,  яка  є  стороною   правочину   або   бере   участь  у  правочині  як  представник  чи   посередник, або отримує винагороду від товариства чи від особи, що   є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно   чи буде користуватися іншими результатами виконання правочину.   

     Особа, заінтересована  у  вчиненні   правочину,   зобов'язана   протягом   трьох   робочих   днів   з  моменту  виникнення  в  неї   заінтересованості поінформувати той орган,  членом якого  вона  є,   виконавчий  орган  та  наглядову  раду  про  наявність у неї такої   заінтересованості.   

     2. Виконавчий  орган  акціонерного  товариства   зобов'язаний   протягом  п'яти днів з моменту отримання відомостей про можливість   вчинення правочину,  щодо якого є заінтересованість, надати членам   наглядової  ради  (а  за  відсутності  наглядової  ради  - кожному   акціонеру персонально) інформацію стосовно правочинів,  у вчиненні   яких товариство заінтересоване, зокрема про:   

     1) предмет правочину;   

     2) вартість одиниці товару або послуг,  якщо вона передбачена   правочином;   

     3) загальну суму правочину  щодо  придбання,  відчуження  або   можливості   відчуження   майна,   виконання  робіт,  надання  або   отримання послуг;   

     4) особу,  яка  має  заінтересованість  у   вчиненні   такого   правочину.   

     У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує   інтереси товариства,  наглядова рада може заборонити його вчинення   або винести розгляд цього питання на загальні збори.   

     Наглядова рада   протягом   п'яти  робочих  днів  зобов'язана   прийняти  рішення   про   вчинення   правочину,   щодо   якого   є   заінтересованість.   

     Якщо заінтересована  у  вчиненні  правочину  особа  є  членом   наглядової ради,  вона не бере  участь  у  голосуванні  з  питання   вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є   особами,  заінтересованими у вчиненні такого правочину, це питання   виноситься на розгляд загальних зборів.   

     Наглядова рада  може прийняти рішення про вчинення чи відмову   від вчинення правочину.   

     3. Положення цієї статті не застосовуються у разі:   

     1) реалізації акціонерами  переважного  права  відповідно  до   статті 27 цього Закону;   

     2) пропорційного  викупу  товариством в акціонерів розміщених   ним акцій;   

     3) приєднання до товариства,  що здійснюється  відповідно  до   частини другої статті 84 цього Закону,  якщо товариство,  до якого   здійснюється приєднання, є власником більш як 90 відсотків простих   акцій товариства, що приєднується;   

     4) надання    посадовою   особою   органів   товариства   або   акціонером,  що  одноосібно  або  разом  з  афілійованими  особами   володіє  25  і  більше  відсотками  простих  акцій товариства,  на   безоплатній  основі  гарантії   (поруки)   особам,   які   надають   товариству позики.   

     Стаття 72. Наслідки недотримання вимог до порядку вчинення                   правочину, щодо якого є заінтересованість   

     1. У разі недотримання вимог,  передбачених статтею 71  цього   Закону,  особа,  заінтересована у вчиненні акціонерним товариством   правочину,  несе відповідальність перед  ним  у  розмірі  завданих   товариству  збитків.  Такий  правочин  може  бути  визнаний  судом   недійсним,  якщо особа,  яка вчинила правочин,  знала або  повинна   була знати про недотримання зазначених вимог.   

     2. У  разі  недотримання  особою,  заінтересованою у вчиненні   товариством  правочину,  вимог,  передбачених  статтею  71   цього   Закону,  та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі   акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим   особам,  товариство  або  будь-хто  з  його  акціонерів  має право   вимагати визнання цього правочину судом недійсним і  відшкодування   збитків та/або моральної шкоди.      

                            Розділ XIV   

           ПЕРЕВІРКА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                        АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА   

     Стаття 73. Ревізійна комісія (ревізор)   

     1. Для    проведення    перевірки     фінансово-господарської   діяльності   акціонерного   товариства   загальні  збори  обирають   ревізійну комісію (ревізора).   

     В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів -  власників   простих  акцій  товариства  до  100  осіб  запроваджується  посада   ревізора (або обирається ревізійна комісія),  а  в  товариствах  з   кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства більш як   100 осіб обов'язково обирається ревізійна комісія.   

     Члени ревізійної  комісії  в  таких  товариствах   обираються   виключно  шляхом  кумулятивного голосування з числа фізичних осіб,   які  мають  цивільну  дієздатність.  Голова   ревізійної   комісії   обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю   голосів від кількісного складу ревізійної комісії,  якщо  інше  не   передбачено   статутом   або   положенням  про  ревізійну  комісію   акціонерного товариства.   

     Додаткові вимоги щодо обрання ревізійної комісії  (ревізора),   кількісного складу комісії, порядку її діяльності та компетенція з   питань,  не  передбачених  цим  Законом,  визначаються   статутом,   положенням  про  ревізійну  комісію  або рішенням загальних зборів   акціонерного товариства.   

     Ревізійна комісія (ревізор)  може  обиратися  для  проведення   спеціальної     перевірки    фінансово-господарської    діяльності   товариства або на  визначений  період.  Строк  повноважень  членів   ревізійної  комісії  (ревізора)  встановлюється  на період до дати   проведення  чергових  річних  загальних  зборів,   якщо   статутом   товариства,  або  положенням  про ревізійну комісію,  або рішенням   загальних зборів  акціонерного  товариства  не  передбачено  інший   строк повноважень, але не більше ніж на п'ять років.   

     2. Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором):   

     1) член наглядової ради;   

     2) член виконавчого органу;   

     3) корпоративний секретар;   

     4) особа, яка не має повної цивільної дієздатності;   

     5) члени інших органів товариства.   

     Члени ревізійної  комісії  (ревізор)  не  можуть  входити  до   складу лічильної комісії товариства.   

     3. Права та обов'язки членів  ревізійної  комісії  (ревізора)   визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та   положенням  про  ревізійну  комісію,   а   також   договором,   що   укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором).   

     Ревізійна комісія  (ревізор)  має право вносити пропозиції до   порядку   денного   загальних   зборів   та   вимагати   скликання   позачергових загальних зборів.  Члени ревізійної комісії (ревізор)   мають право бути присутніми на загальних зборах та брати участь  в   обговоренні питань порядку денного з правом дорадчого голосу.   

     Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у   засіданнях наглядової  ради  та  виконавчого  органу  у  випадках,   передбачених  цим  Законом,  статутом  або внутрішніми положеннями   товариства.   

     Стаття 74. Перевірка фінансово-господарської діяльності                   акціонерного товариства за результатами                   фінансового року   

     1. Ревізійна   комісія    (ревізор)    проводить    перевірку   фінансово-господарської  діяльності   акціонерного  товариства  за   результатами фінансового року,  якщо інше не передбачено  статутом   товариства,   положенням   про   ревізійну  комісію  або  рішенням   загальних зборів.  Виконавчий орган забезпечує  членам  ревізійної   комісії  (ревізору)  доступ  до  інформації в межах,  передбачених   статутом або положенням про ревізійну комісію.   

     Товариство забезпечує  доступ   членів   ревізійної   комісії   (ревізора)  до інформації в межах,  що визначаються положенням про   ревізійну комісію, затвердженим загальними зборами.   

     2. За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності   акціонерного товариства за результатами фінансового року ревізійна   комісія (ревізор) готує висновок,  в  якому  міститься  інформація   про:   

     підтвердження достовірності   та   повноти  даних  фінансової   звітності за відповідний період;   

     факти порушення    законодавства    під    час    провадження   фінансово-господарської  діяльності, а також встановленого порядку   ведення бухгалтерського обліку та подання звітності.   

     Стаття 75. Аудитор   

     1. Річна   фінансова   звітність   публічного    акціонерного   товариства підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором.   

     2. Посадові  особи  товариства зобов'язані забезпечити доступ   незалежного аудитора до всіх документів,  необхідних для перевірки   результатів фінансово-господарської діяльності товариства.   

     3. Незалежним аудитором не може бути:   

     1) афілійована особа товариства;   

     2) афілійована особа посадової особи товариства;   

     3) особа, яка надає консультаційні послуги товариству.   

     4. Висновок аудитора крім даних,  передбачених законодавством   про   аудиторську   діяльність,   повинен   містити    інформацію,   передбачену частиною другою статті 74 цього Закону, а також оцінку   повноти  та  достовірності  відображення  фінансово-господарського   стану товариства у його бухгалтерській звітності.   

     5. Аудиторська  перевірка  діяльності акціонерного товариства   також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів),  який є   власником (власниками) більше ніж 10 відсотків акцій товариства. У   такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає  з  визначеним   ним   аудитором   (аудиторською  фірмою)  договір  про  проведення   аудиторської    перевірки    фінансово-господарської    діяльності   товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.   

 

     Витрати, пов'язані  з проведенням перевірки,  покладаються на   акціонера (акціонерів),  на вимогу  якого  проводилася  перевірка.   Загальні    збори   акціонерів   можуть   ухвалити   рішення   про   відшкодування витрат акціонера (акціонерів) на таку перевірку.   

     6. Товариство зобов'язане протягом 10 днів з  дати  отримання   запиту  акціонера  (акціонерів)  про  таку  перевірку  забезпечити   аудитору  можливість  проведення  перевірки.  У  зазначений  строк   виконавчий  орган  має  надати  акціонеру (акціонерам) відповідь з   інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.   

     Аудиторська перевірка на вимогу акціонера (акціонерів),  який   є  власником  більше  ніж  10  відсотків  акцій  товариства,  може   проводитися не частіше двох разів на календарний рік.   

     У разі проведення аудиту товариства за заявою акціонера, який   є  власником більше ніж 10 відсотків акцій товариства,  виконавчий   орган  товариства  зобов'язаний   надати   завірені   копії   всіх   документів  за  його  вимогою протягом п'яти днів з дати отримання   відповідного запиту аудитора.   

     Стаття 76. Спеціальна перевірка фінансово-господарської                   діяльності акціонерного товариства   

     1. Спеціальна  перевірка  фінансово-господарської  діяльності   акціонерного товариства проводиться  за  його  рахунок  ревізійною   комісією  (ревізором),  а в разі її відсутності - аудитором.  Така   перевірка   проводиться   за   ініціативою   ревізійної    комісії   (ревізора),   за   рішенням  загальних  зборів,  наглядової  ради,   виконавчого органу або на вимогу акціонерів  (акціонера),  які  на   момент   подання   вимоги   сукупно  є  власниками  не  менше  ніж   10 відсотків простих акцій товариства.   

     Спеціальна перевірка    фінансово-господарської    діяльності   акціонерного товариства може проводитися аудитором на вимогу та за   рахунок акціонерів  (акціонера),  які  на  момент  подання  вимоги   сукупно  є  власниками  не  менше  ніж  10 відсотків простих акцій   товариства,  якщо загальними зборами не буде ухвалено рішення  про   інші джерела відшкодування витрат на проведення такої перевірки.      

                            Розділ XV   

          ЗБЕРІГАННЯ ДОКУМЕНТІВ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА.                       ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТОВАРИСТВО   

     Стаття 77. Зберігання документів акціонерного товариства   

     1. Акціонерне товариство зобов'язане зберігати:   

     1) статут   товариства,   зміни   до  статуту,  засновницький   (установчий)   договір,   свідоцтво   про   державну    реєстрацію   товариства;   

     2) положення про загальні збори,  наглядову раду,  виконавчий   орган та ревізійну комісію,  інші внутрішні документи та зміни  до   них;   

     3) положення   про   кожну   філію  та  кожне  представництво   товариства;   

     4) документи, що підтверджують права товариства на майно;   

     5) принципи (кодекс) корпоративного управління товариства;   

     6) протоколи загальних зборів;   

     7) матеріали,  з  якими  акціонери  мають  (мали)  можливість   ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;   

     8) протоколи   засідань   наглядової  ради  та  колегіального   виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та   одноосібного виконавчого органу;   

     9) протоколи  засідань  ревізійної комісії,  рішення ревізора   товариства;   

     10) висновки  ревізійної  комісії  (ревізора)   та   аудитора   товариства;   

     11) річну фінансову звітність;   

     12) документи бухгалтерського обліку;   

     13) документи  звітності,  що подаються відповідним державним   органам;   

     14) проспект  емісії,  свідоцтво  про   державну   реєстрацію   випуску акцій та інших цінних паперів товариства;   

     15) перелік   афілійованих  осіб  товариства  із  зазначенням   кількості, типу та/або класу належних їм акцій;   

     16) особливу інформацію  про  товариство  згідно  з  вимогами   законодавства;   

     17) інші   документи,  передбачені  законодавством,  статутом   товариства,  його  внутрішніми  положеннями,  рішеннями  загальних   зборів, наглядової ради, виконавчого органу.   

     2. Документи,   передбачені   частиною  першою  цієї  статті,   зберігаються в акціонерному товаристві за  його  місцезнаходженням   або в іншому місці, відомому і доступному акціонерам.   

     Відповідальність за    зберігання    документів    товариства   покладається на голову колегіального виконавчого органу (особу, що   здійснює  повноваження  одноосібного  виконавчого  органу)  та  на   головного бухгалтера - щодо документів  бухгалтерського  обліку  і   фінансової звітності.   

     3. Документи,   передбачені   частиною  першою  цієї  статті,   підлягають   зберіганню   протягом   всього   терміну   діяльності   товариства,  за винятком документів бухгалтерського обліку, строки   зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.   

     Стаття 78. Надання акціонерним товариством інформації   

     1. Акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру  доступ   до документів,  визначених частиною першою статті 77 цього Закону,   крім документів бухгалтерського обліку,  які не стосуються значних   правочинів  та  правочинів,  у  вчиненні яких є заінтересованість,   якщо інше не передбачено законами.   

     2. Протягом 10 днів з моменту  надходження  письмової  вимоги   акціонера  корпоративний  секретар,  а  в  разі його відсутності -   виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний надати  йому   завірені  копії  документів,  визначених частиною першою статті 77   цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених частиною першою   цієї   статті.   За   надання  копій  документів  товариство  може   встановлювати плату,  розмір якої не  може  перевищувати  вартості   витрат  на  виготовлення копій документів та витрат,  пов'язаних з   пересиланням документів поштою.   

     Будь-який акціонер,  за умови повідомлення виконавчого органу   товариства  не  пізніше  ніж  за  два  робочі  дні,  має  право на   ознайомлення  з  документами,  передбаченими  у  цій   статті,   у   приміщенні товариства за його місцезнаходженням у робочий час.   

     Акціонери можуть    отримувати   додаткову   інформацію   про   діяльність товариства за згодою виконавчого органу товариства  або   у випадках і порядку, передбачених статутом або рішенням загальних   зборів акціонерного товариства.   

     3. Публічне акціонерне  товариство  зобов'язане  мати  власну   веб-сторінку  в  мережі Інтернет, на якій розміщується інформація,   що підлягає оприлюдненню відповідно до  законодавства,   а   також   інформація,  визначена  пунктами 1-3,    5,  6,  10,  11,    13-16   частини першої статті 77 цього Закону.   

     4. На вимогу акціонера або Державної комісії з цінних паперів   та   фондового   ринку   акціонерне   товариство   надає   перелік   афілійованих осіб та відомості про належні їм акції товариства.   

     5. Акціонерне товариство  зобов'язане  розкривати  інформацію   відповідно до законів України.      

                            Розділ XVI   

           ВИДІЛ ТА ПРИПИНЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА   

     Стаття 79. Припинення акціонерного товариства   

     1. Акціонерне  товариство припиняється в результаті передання   всього свого  майна,  прав  та  обов'язків  іншим  підприємницьким   товариствам - правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу,   перетворення) або в результаті ліквідації.   

     2. Добровільне     припинення     акціонерного     товариства   здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому   цим Законом,  з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом   України (    ) та іншими актами законодавства.  Інші  підстави   та   порядок   припинення   акціонерного   товариства визначаються   законодавством.   

    Стаття 80. Злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення                   товариства   

     1. Злиття,   приєднання,   поділ,   виділ   та   перетворення   акціонерного товариства здійснюються за рішенням загальних зборів,   а  у  випадках,  передбачених  законом,  -  за  рішенням  суду або   відповідних органів влади.   

     У випадках,   передбачених   законом,   поділ    акціонерного   товариства  або  виділ з його складу одного чи кількох акціонерних   товариств здійснюється за рішенням відповідних  державних  органів   або за рішенням суду.   

     Законом може  бути  передбачено  одержання  згоди відповідних   державних органів на  припинення  акціонерного  товариства  шляхом   злиття або приєднання.   

     Акціонерне товариство  не  може одночасно здійснювати злиття,   приєднання, поділ, виділ та/або перетворення.   

     2. Акції  товариства,  яке  припиняється  внаслідок   поділу,   конвертуються  в  акції товариств-правонаступників та розміщуються   серед їх акціонерів.   

     Акції товариств,   що    припиняються    внаслідок    злиття,   приєднання,  конвертуються  в  акції товариства-правонаступника та   розміщуються серед його акціонерів.   

     Акції товариства,  що перетворюється,  конвертуються в частки   (паї)      підприємницького      товариства-правонаступника     та   розподіляються серед його учасників.   

     При виділі акції  товариства,  з  якого  здійснюється  виділ,   конвертуються в акції цього акціонерного товариства і акціонерного   товариства,  що  виділилося,  та  розміщуються   між   акціонерами   товариства, з якого здійснюється виділ.   

     Не підлягають конвертації акції товариств, що беруть участь у   злитті,  приєднанні, поділі, виділі, перетворенні, власниками яких   є  акціонери,  які звернулися до акціонерного товариства з вимогою   про обов'язковий викуп належних їм акцій та які мають таке право.   

     Порядок конвертації  акцій  товариства,  що  припиняється,  в   акції   новоствореного   (новостворених)  акціонерного  товариства   встановлюється Державною комісією з цінних  паперів  та  фондового   ринку.   

     3. Емісійні  цінні папери (крім акцій) акціонерних товариств,   що  беруть  участь  у  злитті,  приєднанні,  поділі,  виділі   або   перетворенні,  повинні  надавати  своїм  власникам  обсяг  прав не   менший,  ніж той, що надавався ними до злиття, приєднання, поділу,   виділу  або  перетворення.  Зменшення  обсягу прав власників таких   цінних паперів не допускається.   

     4. При конвертації акцій під час злиття,  приєднання,  поділу   або виділу акціонерного товариства акціонери товариств,  що беруть   участь у злитті,  приєднанні,  поділі  або  виділі,  можуть  також   отримувати  грошові  виплати,  що  не повинні перевищувати розміру   визначеного статутом товариства.   

     Порядок здійснення таких виплат встановлюється договором  про   злиття (приєднання) або планом поділу (виділу).   

     5. На         зборах        учасників        підприємницького   товариства-правонаступника  кожний   учасник   отримує   кількість   голосів,   що   надаватимуться   йому  акціями  (частками,  паями)   підприємницького товариства-правонаступника,  власником  яких  він   може  стати  внаслідок  злиття,  приєднання,  поділу,  виділу  або   перетворення акціонерного товариства.   

     6. Злиття,  поділ або  перетворення  акціонерного  товариства   вважається  завершеним  з  дати  внесення  до  Єдиного  державного   реєстру запису  про  припинення  акціонерного  товариства  та  про   реєстрацію       підприємницького       товариства-правонаступника   (товариств-правонаступників).   

     Приєднання акціонерного  товариства  до  іншого  акціонерного   товариства вважається завершеним з дати внесення запису до Єдиного   державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб  -  підприємців   про припинення такого акціонерного товариства.   

     Виділ акціонерного  товариства  вважається  завершеним з дати   внесення  до  Єдиного  державного  реєстру  запису  про  створення   акціонерного товариства, що виділилося.   

     Приєднання акціонерного  товариства  до  іншого  акціонерного   товариства вважається завершеним з дати внесення запису до Єдиного   державного реєстру про припинення такого акціонерного товариства.   

    

spreddnepr@gmail.com
Copyright © ТОВ "СПРЕД", 2008-2020