3. У разі розміщення цінних паперів  публічного  акціонерного   товариства чи у разі,  якщо майно,  що вноситься як плата за цінні   папери,  перебуває в державній або комунальній власності,  грошова   оцінка  такого  майна  повинна дорівнювати його ринковій вартості.   Ринкова  вартість   зазначеного   майна   визначається   суб'єктом   оціночної  діяльності  і  підлягає  затвердженню наглядовою радою.   Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж  на  10   відсотків  від вартості,  визначеної оцінювачем.  Якщо затверджена   ринкова вартість майна відрізняється  від  визначеної  оцінювачем,   рішення наглядової ради обов'язково відповідним чином мотивується.   

     Грошова оцінка вимог до товариства, які виникли до розміщення   цінних  паперів  і  якими  оплачуються  цінні  папери  товариства,   проводиться  у порядку,  встановленому абзацом першим цієї частини   для оцінки майна.   

     4. Під час розміщення цінних паперів право власності  на  них   виникає   у   набувача   в   порядку  та  строки,  що  встановлені   законодавством про депозитарну систему України.   

     5. Акціонерне  товариство  не  може   надавати   позику   для   придбання  його  цінних  паперів або поруку за позиками,  наданими   третьою особою для придбання його акцій.   

     Стаття 24. Особливості обігу цінних паперів акціонерних                   товариств   

     1. Публічне    акціонерне   товариство   зобов'язане   пройти   процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні  на   одній фондовій біржі.   

     Укладання договорів    купівлі-продажу    акцій    публічного   акціонерного  товариства,  яке  пройшло  процедуру   лістингу   на   фондовій   біржі,  здійснюється  лише  на  цій  фондовій  біржі  з   урахуванням положень частини першої цієї статті.   

     2. Акції  приватного  акціонерного   товариства   не   можуть   купуватися  та/або  продаватися  на  фондовій  біржі,  за винятком   продажу шляхом проведення на біржі аукціону.   

     3. Акціонерне товариство  не  має  права  приймати  в заставу   власні цінні папери.   

     4. Правочини щодо акцій вчиняються в письмовій формі.      

                             Розділ V   

                  ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ АКЦІОНЕРІВ   

     Стаття 25. Права акціонерів - власників простих акцій   

     1. Кожною   простою  акцією  акціонерного   товариства     її   власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи   права на:   

     1) участь в управлінні акціонерним товариством;   

     2) отримання дивідендів;   

     3) отримання  у разі ліквідації товариства частини його майна   або вартості;   

     4) отримання   інформації   про    господарську    діяльність   акціонерного товариства.   

     Одна проста  акція  товариства надає акціонеру один голос для   вирішення кожного  питання  на  загальних  зборах,  крім  випадків   проведення кумулятивного голосування.   

     Акціонери -  власники  простих акцій товариства можуть мати й   інші  права,  передбачені   актами   законодавства   та   статутом   акціонерного товариства.   

     Стаття 26. Права акціонерів - власників привілейованих акцій   

     1. Кожною  привілейованою  акцією  одного класу її власнику -   акціонеру надається однакова сукупність прав.   

     2. У статуті акціонерного товариства визначається обсяг прав,   які  надаються  акціонеру  - власнику кожного класу привілейованих   акцій, у тому числі визначаються:   

     1) розмір і черговість виплати дивідендів;   

     2) ліквідаційна  вартість  і   черговість   виплат   у   разі   ліквідації товариства;   

     3) випадки  та  умови  конвертації привілейованих акцій цього   класу у привілейовані акції іншого класу,  прості акції  або  інші   цінні папери;   

     4) порядок отримання інформації.   

     3. Акціонерне     товариство     виплачує     дивіденди    за   привілейованими  акціями,  крім  випадків,  передбачених  частиною   другою статті 31 цього Закону, в установленому статутом розмірі.   

     4. Акціонери - власники привілейованих акцій товариства мають   право голосу тільки у випадках,  передбачених частиною п'ятою цієї   статті та статутом акціонерного товариства.   

     Одна привілейована  акція  товариства  надає  акціонеру  один   голос  для  вирішення  кожного  питання.   Статутом   акціонерного   товариства   може  передбачатися  спеціальний  порядок  підрахунку   голосів - разом чи окремо від голосів за  простими  та/або  іншими   класами привілейованих акцій.   

     5. Акціонери  -  власники  привілейованих акцій певного класу   мають  право  голосу  під   час   вирішення   загальними   зборами   акціонерного товариства таких питань:   

     1) припинення    товариства,    що   передбачає   конвертацію   привілейованих акцій цього  класу  у  привілейовані  акції  іншого   класу, прості акції або інші цінні папери;   

     2) внесення  змін  до  статуту  товариства,  що  передбачають   обмеження прав акціонерів - власників цього  класу  привілейованих   акцій;   

     3) внесення  змін  до  статуту  товариства,  що  передбачають   розміщення  нового  класу  привілейованих  акцій,  власники   яких   матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у   разі   ліквідації    товариства,  або   збільшення   обсягу   прав   акціонерів - власників   розміщених  класів  привілейованих акцій,   які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів  чи виплат   у разі ліквідації товариства.   

     Статутом приватного    товариства    акціонеру   -   власнику   привілейованих акцій може бути надано право голосу також  з  інших   питань.   

     6. Рішення   загальних  зборів  акціонерного  товариства,  що   приймається за участю акціонерів - власників привілейованих акцій,   які  відповідно  до частини п'ятої цієї статті мають право голосу,   вважається прийнятим у разі,  якщо за  нього  віддано  три  чверті   голосів  акціонерів  -  власників привілейованих акцій,  які брали   участь у голосуванні з цього питання,  якщо статутом товариства  з   кількістю  акціонерів  25  осіб  і  менше не встановлюється вимога   стосовно більшої кількості голосів власників привілейованих акцій,   необхідної для прийняття рішення.   

     Під час  голосування  акціонерів  -  власників кількох класів   привілейованих акцій відповідно  до  частини  п'ятої  цієї  статті   голоси  за  такими  акціями  підраховуються  разом,  якщо  інше не   передбачено статутом товариства.   

     7. У разі зміни типу акціонерного товариства з приватного  на   публічне   надання  прав,  не   передбачених   цим   Законом   для   акціонерів - власників привілейованих акцій публічного товариства,   припиняється.   

     Стаття 27. Переважне право акціонерів при додатковій емісії                   акцій   

     1. Переважним правом акціонерів визнається:   

     право акціонера   -   власника   простих   акцій   придбавати   розміщувані  товариством  прості акції пропорційно частці належних   йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;   

     право акціонера - власника  привілейованих  акцій  придбавати   розміщувані  товариством  привілейовані  акції  цього  або  іншого   класу,  якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо   черговості  отримання  дивідендів  чи  виплат  у  разі  ліквідації   товариства,  пропорційно частці належних акціонеру  привілейованих   акцій  певного  класу  у  загальній кількості привілейованих акцій   цього класу.   

     2. Переважне право надається  акціонеру  -  власнику  простих   акцій  у  процесі  приватного  розміщення обов'язково,  в порядку,   встановленому законодавством.   

     Переважне право надається акціонеру - власнику привілейованих   акцій, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.   

     Не пізніше  ніж  за  30  днів  до  початку розміщення акцій з   наданням  акціонерам   переважного   права   товариство   письмово   повідомляє кожного акціонера,  який має таке право, про можливість   його реалізації та  публікує  повідомлення  про  це  в  офіційному   друкованому органі.   

     Повідомлення має   містити   дані   про   загальну  кількість   розміщуваних   товариством   акцій,   ціну   розміщення,   правила   визначення  кількості  цінних паперів,  на придбання яких акціонер   має переважне право, строк і порядок реалізації зазначеного права.   У  разі розміщення привілейованих акцій повідомлення  має  містити   інформацію про права, які надаються  власникам  зазначених  цінних   паперів.   

     3. Акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право,   подає акціонерному товариству в установлений строк письмову  заяву   про  придбання акцій та перераховує на відповідний рахунок кошти в   сумі,  яка дорівнює вартості цінних паперів, що ним придбаваються.   У заяві акціонера повинно бути зазначено його ім'я (найменування),   місце проживання (місцезнаходження),  кількість цінних паперів, що   ним   придбаваються.   Заява  та  перераховані  кошти  приймаються   товариством не пізніше дня,  що  передує  дню  початку  розміщення   цінних  паперів.  Товариство видає акціонеру письмове зобов'язання   про продаж відповідної кількості цінних паперів.   

     4. У   разі   порушення   акціонерним   товариством   порядку   реалізації акціонерами переважного права Державна комісія з цінних   паперів та фондового ринку  може  прийняти  рішення  про  визнання   емісії   недобросовісною   та  зупинення  розміщення  акцій  цього   випуску.      

     Стаття 28. Захист прав акціонерів - працівників товариства   

     1. Посадові особи органів  акціонерного  товариства  та  інші   особи,  які  перебувають  з товариством у трудових відносинах,  не   мають права вимагати від акціонера - працівника товариства надання   відомостей про те,  як він голосував чи як має намір голосувати на   загальних зборах,  або про  відчуження  акціонером  -  працівником   товариства  своїх  акцій  чи  намір  їх  відчуження,  або вимагати   передачі довіреності на участь у загальних зборах.   

     У разі порушення вимог цієї статті посадова особа  товариства   притягається  до  адміністративної  і  майнової  відповідальності,   звільняється  із  займаної  посади,  трудовий  (цивільно-правовий)   договір з нею розривається відповідно до закону.   

     Стаття 29. Обов'язки акціонерів   

     1. Акціонери зобов'язані:   

     дотримуватися статуту,     інших     внутрішніх    документів   акціонерного товариства;   

     виконувати рішення   загальних    зборів,    інших    органів   товариства;   

     виконувати свої зобов'язання перед товариством,  у тому числі   пов'язані з майновою участю;   

     оплачувати акції  у  розмірі,  в  порядку  та  засобами,   що   передбачені статутом акціонерного товариства;   

     не розголошувати   комерційну   таємницю   та   конфіденційну   інформацію про діяльність товариства.   

     Статутом товариства   може   бути   передбачена    можливість   укладення   договору   між  акціонерами,  за  яким  на  акціонерів   покладаються додаткові обов'язки,  у тому числі обов'язок участі у   загальних   зборах,  і  передбачається  відповідальність  за  його   недотримання.   

     2. Акціонери можуть також мати  інші  обов'язки,  встановлені   цим та іншими законами.   

                            Розділ VI   

                ДИВІДЕНДИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА   

     Стаття 30. Порядок виплати дивідендів   

     1. Дивіденд   -   частина   чистого   прибутку   акціонерного   товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну   йому  акцію  певного типу та/або класу.  За акціями одного типу та   класу нараховується однаковий розмір дивідендів.   

     Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.   

     Дивіденди виплачуються  на   акції,   звіт   про   результати   розміщення   яких  зареєстровано  у  встановленому  законодавством   порядку.   

     2. Виплата  дивідендів  здійснюється   з   чистого   прибутку   звітного   року   та/або   нерозподіленого   прибутку   в  обсязі,   встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у   строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.   

     У разі   відсутності   або   недостатності  чистого  прибутку   звітного року та нерозподіленого прибутку  минулих  років  виплата   дивідендів  за  привілейованими  акціями  здійснюється  за рахунок   резервного капіталу товариства.   

     3. Рішення про виплату дивідендів та їх  розмір  за  простими   акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.   

     Розмір дивідендів  за  привілейованими  акціями  всіх  класів   визначається у статуті акціонерного товариства.   

     4. Для кожної виплати дивідендів наглядова рада  акціонерного   товариства  встановлює  дату  складення  переліку осіб,  які мають   право на отримання дивідендів,  порядок та строк їх виплати.  Дата   складення переліку осіб,  які мають право на отримання дивідендів,   не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.   

     Товариство повідомляє осіб,  які  мають  право  на  отримання   дивідендів,  про  дату,  розмір,  порядок  та  строк  їх  виплати.   Протягом 10 днів після прийняття рішення  про  виплату  дивідендів   публічне товариство повідомляє про дату,  розмір, порядок та строк   виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої   (яких) перебуває таке товариство.   

     У разі  відчуження  акціонером належних йому акцій після дати   складення переліку осіб,  які мають право на отримання дивідендів,   але  раніше  дати виплати дивідендів право на отримання дивідендів   залишається в особи, зазначеної у такому переліку.   

     5. У разі реєстрації акцій на  ім'я  номінального  утримувача   товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну   систему України, самостійно виплачує дивіденди власникам акцій або   перераховує їх номінальному утримувачу, який забезпечує їх виплату   власникам акцій,  на підставі договору з  відповідним  номінальним   утримувачем.   

     Стаття 31. Обмеження на виплату дивідендів   

     1. Акціонерне  товариство  не  має права приймати рішення про   виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів  за  простими   акціями у разі, якщо:   

     1) звіт  про  результати  розміщення акцій не зареєстровано у   встановленому законодавством порядку;   

     2) власний  капітал  товариства   менший,   ніж   сума   його   статутного  капіталу,  резервного  капіталу та розміру перевищення   ліквідаційної вартості привілейованих  акцій  над  їх  номінальною   вартістю.   

     2. Акціонерне  товариство  не  має  права здійснювати виплату   дивідендів за простими акціями у разі, якщо:   

     1) товариство має зобов'язання про викуп акцій відповідно  до   статті 68 цього Закону;   

     2) поточні  дивіденди за привілейованими акціями не виплачено   повністю.   

     3. Акціонерне товариство не має права  приймати  рішення  про   виплату   дивідендів   та   здійснювати   виплату   дивідендів  за   привілейованими акціями у разі, якщо:   

     1) звіт про результати розміщення акцій  не  зареєстровано  у   встановленому законодавством порядку;   

     2) власний   капітал   товариства   менший,   ніж  сума  його   статутного капіталу,  резервного капіталу та  розміру  перевищення   ліквідаційної  вартості  привілейованих  акцій  над їх номінальною   вартістю,  власники яких мають переваги щодо черговості  отримання   виплат у разі ліквідації.   

     Товариство не  має  права  здійснювати  виплату дивідендів за   привілейованими  акціями  певного  класу   до   виплати   поточних   дивідендів   за   привілейованими  акціями,  власники  яких  мають   перевагу щодо черговості отримання дивідендів.      

                            Розділ VII   

              ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА   

     Стаття 32. Загальні збори акціонерного товариства   

     1. Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.   

     2. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні   збори (річні загальні збори).   

     Річні  загальні   збори   товариства  проводяться  не пізніше   30 квітня наступного за звітним року.   

     До порядку  денного  річних  загальних   зборів   обов'язково   вносяться питання, передбачені пунктами 11, 12 і 22 частини другої   статті 33 цього Закону.   

     Не рідше ніж раз на три роки  до  порядку  денного  загальних   зборів  обов'язково вносяться питання,  передбачені пунктами 17 та   18 частини другої статті 33 цього Закону.   

     Усі інші   загальні   збори,    крім    річних,    вважаються   позачерговими.   

     3. Загальні  збори проводяться за рахунок коштів акціонерного   товариства.  У разі якщо загальні збори проводяться  з  ініціативи   акціонерів або наглядової ради, документально підтверджені витрати   на  їх  організацію,  підготовку   та   проведення   можуть   бути   відшкодовані   за   рахунок  коштів  товариства,  якщо  загальними   зборами,  що проводяться  у  зазначеному  випадку,  буде  прийнято   рішення  про  відшкодування  витрат на організацію,  підготовку та   проведення загальних зборів.   

     Стаття 33. Компетенція загальних зборів   

     1. Загальні  збори   можуть   вирішувати   будь-які   питання   діяльності акціонерного товариства.   

     2. До виключної компетенції загальних зборів належить:   

     1) визначення   основних   напрямів  діяльності  акціонерного   товариства;   

     2) внесення змін до статуту товариства;   

     3) прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;   

     4) прийняття рішення про зміну типу товариства;   

     5) прийняття рішення про розміщення акцій;   

     6) прийняття  рішення  про  збільшення  статутного   капіталу   товариства;   

     7) прийняття   рішення   про  зменшення  статутного  капіталу   товариства;   

     8) прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;   

     9) затвердження положень про загальні збори,  наглядову раду,   виконавчий  орган  та  ревізійну комісію (ревізора) товариства,  а   також внесення змін до них;   

     10) затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо   інше не передбачено статутом товариства;   

     11) затвердження річного звіту товариства;   

     12) розподіл прибутку і збитків товариства;   

     13) прийняття  рішення  про  викуп товариством розміщених ним   акцій;   

     14) прийняття рішення про форму існування акцій;   

     15) затвердження розміру річних дивідендів;   

     16) прийняття рішень з питань  порядку  проведення  загальних   зборів;   

     17) обрання   членів   наглядової   ради,  затвердження  умов   цивільно-правових або  трудових  договорів,  що  укладатимуться  з   ними,  встановлення  розміру  їх  винагороди,  обрання особи,  яка   уповноважується  на  підписання  цивільно-правових   договорів   з   членами наглядової ради;   

     18) прийняття   рішення  про  припинення  повноважень  членів   наглядової ради;   

     19) обрання голови та членів ревізійної  комісії  (ревізора),   прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;   

     20) затвердження  висновків  ревізійної  комісії  (ревізора),   прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;   

     21) прийняття рішення про  виділ  та  припинення  товариства,   крім  випадку,  передбаченого  частиною  четвертою статті 84 цього   Закону,  про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії,   затвердження порядку та строків ліквідації,  порядку розподілу між   акціонерами  майна,  що  залишається   після   задоволення   вимог   кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;   

     22) прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової   ради,  звіту  виконавчого   органу,   звіту   ревізійної   комісії   (ревізора);   

     23) затвердження     принципів    (кодексу)    корпоративного   управління товариства;   

     24) обрання комісії з припинення акціонерного товариства;   

     25) вирішення  інших  питань,  що   належать   до   виключної   компетенції загальних зборів згідно із статутом або положенням про   загальні збори товариства.   

     3. Повноваження з вирішення питань,  що належать до виключної   компетенції  загальних  зборів,  не  можуть  бути  передані  іншим   органам товариства.   

     4. До  виключної  компетенції   загальних   зборів   статутом   товариства і законом може бути віднесено вирішення й інших питань.   

     Стаття 34. Право на участь у загальних зборах   

     1. У  загальних  зборах  акціонерного товариства можуть брати   участь особи,  включені до переліку акціонерів, які мають право на   таку   участь,   або  їх  представники.  На  загальних  зборах  за   запрошенням особи,  яка скликає загальні збори,  також можуть бути   присутні   представник   аудитора  товариства  та  посадові  особи   товариства  незалежно від володіння ними акціями цього товариства,   представник  органу, який відповідно до статуту представляє  права   та інтереси трудового колективу.   

     Перелік акціонерів,  які мають право на  участь  у  загальних   зборах,  складається  в порядку,  встановленому законодавством про   депозитарну систему України.   

     На вимогу акціонера товариство  або  особа,  яка  веде  облік   права власності на акції товариства, зобов'язані надати інформацію   про включення його до переліку  акціонерів,  які  мають  право  на   участь у загальних зборах.   

     2. Зміни до переліку акціонерів,  які мають право на участь у   загальних зборах акціонерного  товариства,  після  його  складення   можуть  вноситися  особою  або  органом товариства,  передбаченими   статутом чи положенням про загальні збори акціонерного товариства.   

     Обмеження права  акціонера  на  участь  у  загальних   зборах   встановлюється законом.   

     Стаття 35. Повідомлення про проведення загальних зборів   

     1. Письмове  повідомлення  про  проведення  загальних  зборів   акціонерного товариства та їх порядок денний надсилається  кожному   акціонеру,   зазначеному   в  переліку  акціонерів,  складеному  в   порядку,  встановленому  законодавством  про  депозитарну  систему   України,  на дату,  визначену наглядовою радою, а в разі скликання   позачергових загальних зборів на  вимогу  акціонерів  у  випадках,   передбачених   частиною   шостою   статті   47   цього  Закону,  -   акціонерами,  які  цього  вимагають.  Встановлена  дата  не   може   передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і   не  може  бути  встановленою  раніше,  ніж  за  60  днів  до  дати   проведення загальних зборів.   

     Письмове повідомлення  про  проведення загальних зборів та їх   порядок денний надсилається акціонерам персонально (з  урахуванням   частини другої цієї статті) особою,  яка скликає загальні збори, у   спосіб,  передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не   пізніше  ніж  за  30  днів  до  дати  їх проведення.  Повідомлення   розсилає особа,  яка скликає загальні збори,  або особа,  яка веде   облік   прав  власності  на  акції  товариства  у  разі  скликання   загальних зборів акціонерами.   

     Товариство з кількістю акціонерів - власників  простих  акцій   понад  1000  осіб  не  пізніше  ніж  за 30 днів до дати проведення   загальних зборів також публікує в  офіційному  друкованому  органі   повідомлення про проведення загальних зборів.  Публічне акціонерне   товариство  додатково   надсилає   повідомлення   про   проведення   загальних  зборів та їх порядок денний фондовій біржі,  на якій це   товариство пройшло процедуру лістингу.   

     2. У разі реєстрації акцій на  ім'я  номінального  утримувача   повідомлення  про  проведення  загальних  зборів та порядок денний   надсилається номінальному утримувачу,  який забезпечує персональне   повідомлення акціонерів, яких він обслуговує.   

     3. Повідомлення  про проведення загальних зборів акціонерного   товариство має містити такі дані:   

     1) повне найменування та місцезнаходження товариства;   

     2) дата,  час та місце (із зазначенням номера кімнати,  офісу   або  залу,  куди  мають  прибути  акціонери)  проведення загальних   зборів;   

     3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для  участі   у загальних зборах;   

     4) дата  складення  переліку  акціонерів,  які мають право на   участь у загальних зборах;   

     5) перелік питань, що виносяться на голосування;   

     6) порядок ознайомлення акціонерів  з  матеріалами,  з  якими   вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.   

     Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в   межах населеного  пункту  за  місцезнаходженням  товариства,  крім   випадків,  коли  на день скликання загальних зборів 100 відсотками   акцій  товариства  володіють  іноземці,  особи  без  громадянства,   іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.   

    Стаття 36. Документи, які надаються акціонерам, та  документи,                  з якими акціонери можуть ознайомитися під час                  підготовки до загальних зборів   

     1. Від  дати надіслання повідомлення про проведення загальних   зборів до дати проведення загальних зборів  акціонерне  товариство   повинно  надати  акціонерам можливість ознайомитися з документами,   необхідними для прийняття рішень  з  питань  порядку  денного,  за   місцезнаходженням  товариства  у  робочі  дні,  робочий  час  та в   доступному місці,  а в день проведення загальних зборів - також  у   місці  їх  проведення.  У  повідомленні  про  проведення загальних   зборів  вказуються  конкретно  визначене  місце  для  ознайомлення   (номер   кімнати,   офісу  тощо)  та  посадова  особа  товариства,   відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.   

     2. Статутом акціонерного товариства з кількістю акціонерів  -   власників  простих  акцій  понад  100  осіб може бути передбачений   інший порядок надання акціонерам документів,  з якими вони  можуть   ознайомитися   під   час  підготовки  до  загальних  зборів.  Такі   документи можуть  надаватися  в  електронній  формі  або  в  інший   спосіб, передбачений статутом.   

     3. Після  надіслання  акціонерам  повідомлення про проведення   загальних зборів акціонерне товариство не має права вносити  зміни   до документів, наданих акціонерам або з якими вони мали можливість   ознайомитися,  крім змін до зазначених  документів  у  зв'язку  із   змінами  в порядку денному чи у зв'язку з виправленням помилок.  У   такому разі зміни вносяться не пізніше ніж  за  10  днів  до  дати   проведення загальних зборів.   

     Стаття 37. Порядок денний загальних зборів   

     1. Порядок  денний  загальних  зборів акціонерного товариства   попередньо затверджується наглядовою радою товариства,  а  в  разі   скликання  позачергових  загальних  зборів  на вимогу акціонерів у   випадках,  передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону,  -   акціонерами, які цього вимагають.   

     2. Акціонер  до проведення зборів за запитом має можливість в   порядку,  визначеному статтею  36  цього  Закону,  ознайомитися  з   проектом (проектами) рішення з питань порядку денного.   

     Стаття 38. Пропозиції до порядку денного загальних зборів   

     1. Кожний  акціонер  має право внести пропозиції щодо питань,   включених  до  порядку  денного  загальних   зборів   акціонерного   товариства,  а  також  щодо  нових  кандидатів  до  складу органів   товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу   кожного з органів.  Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів   до проведення загальних зборів.   

     2. Пропозиція   до   порядку   денного    загальних    зборів   акціонерного товариства подається в письмовій формі із зазначенням   прізвища (найменування) акціонера,  який  її  вносить,  кількості,   типу  та/або  класу  належних  йому  акцій,  змісту  пропозиції до   питання та/або проекту рішення,  а також  кількості,  типу  та/або   класу   акцій,   що  належать  кандидату,  який  пропонується  цим   акціонером до складу органів товариства.   

     3. Наглядова рада акціонерного товариства, а в разі скликання   позачергових   загальних   зборів   такого  товариства  на  вимогу   акціонерів у випадках,  передбачених  частиною  шостою  статті  47   цього Закону,  - акціонери, які цього вимагають, приймають рішення   про  включення  пропозицій  до порядку денного не пізніше  ніж  за   15 днів до дати проведення загальних зборів.   

     4. Пропозиції   акціонерів   (акціонера),   які   сукупно   є   власниками  5  або  більше  відсотків  простих  акцій,  підлягають   обов'язковому  включенню  до  порядку денного загальних зборів.  У   такому разі рішення  наглядової  ради  про  включення  питання  до   порядку денного не вимагається,  а пропозиція вважається включеною   до порядку денного,  якщо вона подана  з  дотриманням  вимог  цієї   статті.   

     Зміни до  порядку  денного  загальних  зборів  вносяться лише   шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих   питань.  Товариство  не  має права вносити зміни до запропонованих   акціонерами питань або проектів рішень.  У  разі,  якщо  акціонери   вносять проект рішення, що відрізняється від зазначеного в порядку   денному, цей проект також підлягає включенню до порядку денного.   

     5. Рішення про відмову  у  включенні  пропозиції  до  порядку   денного   загальних   зборів  акціонерного  товариства  може  бути   прийнято тільки у разі:   

     недотримання акціонерами   строку,   встановленого   частиною   першою цієї статті;   

     неповноти даних, передбачених частиною другою цієї статті.   

     6. Мотивоване  рішення  про відмову у включенні пропозиції до   порядку   денного   загальних   зборів   акціонерного   товариства   надсилається  наглядовою  радою  акціонеру  протягом  трьох днів з   моменту його прийняття.   

     7. Акціонерне товариство не пізніше ніж за 10  днів  до  дати   проведення загальних зборів повинно повідомити акціонерів,  згідно   із статутом, про зміни у порядку денному.   

     Публічне товариство також надсилає повідомлення про  зміни  у   порядку денному загальних зборів фондовій біржі (біржам),  на якій   це товариство пройшло процедуру лістингу.   

     Оскарження акціонером  рішення  товариства  про   відмову   у   включенні  його  пропозицій  до порядку денного до суду не зупиняє   проведення загальних зборів.  Суд за результатами розгляду  справи   може  постановити  рішення  про  зобов'язання  товариства провести   загальні збори з питання,  у включенні якого  до  порядку  денного   було безпідставно відмовлено акціонеру.   

     Стаття 39. Представництво акціонерів   

     1. Представником  акціонера  на загальних зборах акціонерного   товариства  може  бути  фізична  особа  або   уповноважена   особа   юридичної   особи,   а   також   уповноважена   особа  держави  чи   територіальної громади.   

     Посадові особи органів товариства та їх афілійовані особи  не   можуть   бути   представниками   інших  акціонерів  товариства  на   загальних зборах.   

     Представником акціонера -  фізичної  чи  юридичної  особи  на   загальних  зборах  акціонерного  товариства може бути інша фізична   особа або уповноважена  особа  юридичної  особи,  а  представником   акціонера - держави чи територіальної громади - уповноважена особа   органу, що здійснює управління державним чи комунальним майном.   

     2. Акціонер має право призначити свого представника  постійно   або  на  певний  строк.  Акціонер  має  право  у  будь-який момент   замінити свого представника,  повідомивши про це виконавчий  орган   акціонерного товариства.   

     3. Довіреність  на  право  участі та голосування на загальних   зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем,   нотаріусом та іншими посадовими особами,  які вчиняють нотаріальні   дії, чи в іншому передбаченому законодавством порядку.   

     Довіреність на  право  участі  та  голосування  на  загальних   зборах   акціонерного   товариства   може  містити  завдання  щодо   голосування, тобто перелік питань порядку денного загальних зборів   із  зазначенням  того,  як і за яке (проти якого) рішення потрібно   проголосувати. Під час голосування на загальних зборах представник   повинен   голосувати  саме  так,  як  передбачено  завданням  щодо   голосування.   Якщо   довіреність   не   містить   завдання   щодо   голосування,  представник  вирішує всі питання щодо голосування на   загальних зборах акціонерів на свій розсуд.   

     Акціонер має право надати  довіреність  на  право  участі  та   голосування на загальних зборах декільком своїм представникам.   

     Акціонер має  право  у  будь-який  час відкликати чи замінити   свого представника на загальних зборах акціонерного товариства.   

     Надання довіреності  на  право  участі  та   голосування   на   загальних  зборах не виключає право участі на цих загальних зборах   акціонера, який видав довіреність, замість свого представника.   

     Стаття 40. Порядок проведення загальних зборів   

     1. Порядок   проведення   загальних    зборів    акціонерного   товариства  встановлюється  його статутом,  а в разі,  якщо він не   встановлений статутом, - рішенням загальних зборів.   

     Головує на загальних  зборах  голова  наглядової  ради,  член   наглядової ради чи інша особа, уповноважена наглядовою радою, якщо   інше не передбачено статутом.   

     2. Загальні   збори   акціонерного   товариства   не   можуть   розпочатися  раніше,  ніж  зазначено у повідомленні про проведення   загальних зборів.   

     3. Реєстрація акціонерів (їх  представників)  проводиться  на   підставі   переліку  акціонерів,  які  мають  право  на  участь  у   загальних   зборах,   складеного    в    порядку,    передбаченому   законодавством  про  депозитарну  систему України,  із зазначенням   кількості голосів кожного  акціонера.  Реєстрацію  акціонерів  (їх   представників)  проводить реєстраційна комісія,  яка призначається   наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів   на  вимогу  акціонерів  у  випадках,  передбачених частиною шостою   статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.   

     Реєстраційна комісія  має  право   відмовити   в   реєстрації   акціонеру  (його представнику) лише у разі відсутності в акціонера   (його представника) необхідних документів,  які надають йому право   участі у загальних зборах акціонерів, відповідно до законодавства.   

     Перелік акціонерів,   які   зареєструвалися   для   участі  у   загальних зборах,  підписує  голова  реєстраційної  комісії,  який   обирається   простою   більшістю  голосів  її  членів  до  початку   проведення реєстрації.  Акціонер,  який не зареєструвався,  не має   права брати участь у загальних зборах.   

     Повноваження реєстраційної   комісії   за   договором  можуть   передаватися реєстратору або депозитарію товариства. У такому разі   головою   реєстраційної  комісії  є  представник  реєстратора  або   депозитарія.   

     Перелік акціонерів,  які   зареєструвалися   для   участі   у   загальних зборах, додається до протоколу загальних зборів.   

     Мотивоване рішення   реєстраційної   комісії  про  відмову  в   реєстрації акціонера чи його представника для участі  у  загальних   зборах,  підписане  головою  реєстраційної  комісії,  додається до   протоколу загальних зборів та видається особі,  якій відмовлено  в   реєстрації.   

     До закінчення  строку,  відведеного  на  реєстрацію учасників   зборів,  акціонер   має   право   замінити   свого   представника,   повідомивши  про  це  органи  акціонерного  товариства,  або взяти   участь у загальних зборах особисто.   

    У разі, якщо для участі в загальних зборах з'явилося  декілька   представників акціонера, реєструється той представник, довіреність   якому видана пізніше.   

     У разі,  якщо акція перебуває у спільній власності  декількох   осіб,   повноваження   щодо   голосування   на   загальних  зборах   здійснюється за їх згодою одним із співвласників або їх  загальним   представником.   

     4. Акціонери  (акціонер),  які  на  дату  складення  переліку   акціонерів,  які  мають  право  на  участь  у   загальних   зборах   акціонерного   товариства,   сукупно  є  власниками  10  і  більше   відсотків простих акцій, а також Державна комісія з цінних паперів   та  фондового  ринку  можуть  призначати  своїх  представників для   нагляду за реєстрацією акціонерів,  проведенням загальних  зборів,   голосуванням  та  підбиттям його підсумків.  Про призначення таких   представників  товариство  повідомляється  письмово   до   початку   реєстрації акціонерів.   

     Посадові особи     акціонерного     товариства    зобов'язані   забезпечити вільний доступ  представників  акціонерів  (акціонера)   та/або  Державної  комісії  з цінних паперів та фондового ринку до   нагляду за реєстрацією акціонерів,  проведенням загальних  зборів,   голосуванням та підбиттям його підсумків.   

     5. Хід  загальних  зборів  або  розгляд  окремого  питання за   рішенням  ініціаторів  загальних  зборів  чи  самих  зборів   може   фіксуватися технічними засобами,  відповідні записи яких додаються   до протоколу загальних зборів.   

     Стаття 41. Кворум загальних зборів   

     1. Наявність   кворуму    загальних    зборів    визначається   реєстраційною  комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів   для участі у загальних зборах акціонерного товариства.   

     2. Загальні збори акціонерного  товариства  мають  кворум  за   умови  реєстрації  для  участі  у  них  акціонерів,  які сукупно є   власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.   

     Для вирішення  питання,  право  голосу  з   якого   надається   відповідно  до  частини  п'ятої  статті  26 цього Закону власникам   привілейованих акцій,  або  питання,  при  розгляді  якого  голоси   власників  привілейованих  акцій  товариства підраховуються окремо   відповідно до абзацу другого частини  четвертої  статті  26  цього   Закону,  загальні збори вважаються такими, що мають кворум з таких   питань,  за умови реєстрації для участі у загальних  зборах  також   акціонерів,  які  сукупно  є  власниками  не менш ніж 60 відсотків   привілейованих акцій (кожного класу привілейованих  акцій),  що  є   голосуючими з цього питання.   

     Стаття 42. Порядок прийняття рішень загальними зборами   

     1. Одна  голосуюча  акція  надає  акціонеру  один  голос  для   вирішення кожного з питань,  винесених на голосування на загальних   зборах  акціонерного  товариства,  крім  проведення  кумулятивного   голосування.   

     2. Право голосу на загальних зборах  акціонерного  товариства   мають акціонери - власники простих акцій товариства, а у випадках,   передбачених статтею 26 цього Закону, - також акціонери - власники   привілейованих  акцій  товариства,  які  володіють акціями на дату   складення  переліку  акціонерів,  які  мають  право  на  участь  у   загальних зборах.   

     Акціонер не може бути позбавлений права голосу.   

     3. Рішення   загальних   зборів   акціонерного  товариства  з   питання,  винесеного на голосування, приймається простою більшістю   голосів  акціонерів,  які  зареєструвалися  для участі у загальних   зборах та є власниками голосуючих  з  цього  питання  акцій,  крім   випадків,   коли   цим   Законом  не  встановлено  інше.  Статутом   приватного  товариства  може  встановлюватися   більша   кількість   голосів  акціонерів,  необхідних  для  прийняття  рішень  з питань   порядку денного, крім питань:   

     про дострокове припинення повноважень посадових осіб  органів   товариства;   

     про звернення  з позовом до посадових осіб органів товариства   стосовно відшкодування збитків, завданих товариству;   

     про звернення з  позовом  у  разі  недотримання  вимог  цього   Закону при вчиненні значного правочину.   

     4. Обраними   до   складу   органу   акціонерного  товариства   вважаються кандидати,  які  набрали  найбільшу  кількість  голосів   серед тих, хто набрав більш як 50 відсотків голосів.   

     5. Рішення  загальних зборів з питань,  передбачених пунктами   2-7 та 21 частини другої статті 33 цього Закону, приймається більш   як  трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості.   Статутом  приватного  товариства  можуть  бути  передбачені   інші   питання,  рішення  щодо  яких  приймаються трьома чвертями голосів   акціонерів від загальної їх кількості,  крім питань,  визначених в   абзаці другому частини третьої цієї статті.   

     6. Загальні  збори  не  можуть приймати рішення з питань,  не   включених до порядку денного.   

     7. З питання,  винесеного на голосування,  право  голосу  для   вирішення   якого   мають   акціонери   -   власники   простих  та   привілейованих  акцій,  голоси  підраховуються  разом   за   всіма   голосуючими з цього питання акціями,  крім випадків,  передбачених   статутом товариства та частиною четвертою статті 26 цього Закону.   

     8. У ході загальних зборів може  бути  оголошено  перерву  до   наступного  дня.  Рішення про оголошення перерви до наступного дня   приймається   простою   більшістю    голосів    акціонерів,    які   зареєструвалися  для  участі  в  загальних  зборах та є власниками   акцій,  голосуючих принаймні з одного питання, що розглядатиметься   наступного дня.  Повторна реєстрація акціонерів (їх представників)   наступного дня не проводиться.   

     Кількість голосів акціонерів,  які зареєструвалися для участі   в  загальних  зборах,  визначається  на  підставі даних реєстрації   першого дня.   

     Після перерви загальні збори проводяться в тому самому місці,   що зазначене в повідомленні про проведення загальних зборів.   

&nbs